З свекрухою ми прожили 10 років. Я вийшла заміж за Анатолія в 20 років, тоді я вже дитину чекала. Ми розписалися, роботи в мене не було, чоловік тоді заробляв мало.
Мої батьки жили в двокімнатній квартирі, з ними ще була моя молодша сестра, тому йти до мене був не варіант. Мама мого чоловіка жила одна в двокімнатній квартирі. Вона овдовіла за рік до нашого одруження.
В мого чоловіка є ще молодший брат, але він одружився швидше, і пішов жити до своєї дружини. Свекруха не хотіла, щоб ми з нею жили, але вона розуміла, що у нас така ситуація, що нам діватися нікуди, адже навіть квартиру зняти для нас було складно.
Словом, пішли ми жити до свекрухи, вона виділила нам окрему кімнату. Уживалися ми з нею дуже складно, кілька разів на початках я навіть збирала речі і йшла від неї, але потім на прохання чоловіка поверталася.
З часом наші стосунки з свекрухою не те, щоб налагодилися, але стали рівнішими, то точно. Ми вже вивчили одна одну, старалися обходити гострі кути.
Потім мама чоловіка пішла на пенсію, грошей у неї стало мало, заробляв мій чоловік, і все купував теж він.
Свекруха захотіла зробити в квартирі капітальний ремонт. Я все порахувала, і зрозуміла, що доведеться витратити кілька тисяч доларів. Потрібно було брати кредит, бо таких грошей у нас не було.
Я була проти цієї ідеї, бо не розуміла, навіщо нам вкладатися в чужу квартиру. Вже краще відкладати на щось своє.
В чоловіка з цього приводу своєї єдиної думки не було: коли свої аргументи наводила я, він погоджувався зі мною, а коли його починала обробляти свекруха, він ставав на її сторону.
Щоб ми погодилися робити цей ремонт, свекруха пообіцяла моєму чоловікові, що квартиру свою вона на нього перепише. Я здивувалася, бо у неї є ще молодший син. Але свекруха мене переконувала, що якщо ми живемо у неї, і вкладаємся лише ми, то і квартира буде наша.
Зробили ми в результаті цей ремонт, витратили суму, значно більшу, ніж розраховували, тому що у свекрухи в процесі апетити зростали. Але нехай, ми все гарно зробили, потім ще три роки кредит віддавали, і стали жити.
А на початку цієї осені брат мого чоловіка розлучився з дружиною. Жити йому ніде, тому він повернувся в квартиру своєї мами і тепер ми живемо всі разом.
Свекруха лише руками розводить, мовляв, хто ж знав, що все так складеться. А рідного сина вона з дому вигнати не може, у нього зараз складна ситуація, хто як не рідна матір його підтримає.
Брат чоловіка втратив не тільки сім’ю, але і роботу. Сидить цілими днями вдома в телефоні, грошей ніяких додому не приносить. У свекрухи тільки пенсія, так що живемо ми всі за рахунок мого чоловіка.
Я дуже шкодую, що вклала ці гроші у ремонт квартири свекрухи. Тепер вона каже, що обставини змінилися, і обидва її сина є спадкоємцями, за таких обставин обділити молодшого сина вона не може.
І що нам тепер робити? Жити всім разом складно. Йти на квартиру, після того, як ми так витратилися? Зрозуміло, що ці гроші нам уже ніхто не поверне.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
