– Що мені кілограм мандарин? Мені ящик треба, у мене дітей і внуків багато, – кажу я своїй подрузі. Ми з нею в неділю пішли на закупки, щоб передати дітям додому передачі.
Дітей у мене троє, а внуків маю, дякувати Богу, аж 6. Я заробітчанка вже 22 роки, то намагаюся всім однаково допомагати, маю для кого дбати.
Набрали ми з подругою мандарин, я взяла стільки, що ледве у дві сумки помістилося, думаю, йдуть свята – нехай діти мають, і внуки зрадіють точно.
Настрій у мене був гарний, я планувала ще зайти в магазин купити каву, макарони, сир, цукерки – і все це відправити водієм в Україну, як я це завжди роблю.
Але тут раптом у мене задзвонив телефон. Бачу, на екрані висвітилося, що телефонує мені Люба, моя старша донька. Я думала, що вона ще щось згадала, що треба докупити, але у дочки був інший намір.
– Мамо, вона тобі чужа людина! Як ти могла невістці гроші віддати? – замість привітання заявила мені дочка.
Говорила Люба так голосно, що мені аж перед подругою стало незручно. Старша дочка дізналася, що я синовій дружині гроші на машину передала, і вона вважає, що це помилка.
– Ти забула, як Олена ще недавно хотіла розлучатися і виганяла Олега з хати? І ти за це їй машину хочеш купити? – нагадала мені Люба. – Знай, якщо вона його таки вижене, я додому його не прийму! – каже.
Заспокоїти в телефонній розмові Любу мені не вдалося. Вона мені заявила, що якщо я Олегу і його дружині дала на машину 10 тисяч євро, то таку ж суму я маю дати і їй.
Я неабияк засмутилася, бо грошей більше на даний час у мене немає. Син і справді попросив у мене гроші на машину дружині. Останнім часом вони живуть дуже погано, недавно навіть, до розлучення ледь не дійшло, але зараз вони помирилися, і син хоче зробити дружині такий подарунок.
Я і сама сумнівалася в правильності цього вчинку, але синові я дала найменше. Він як одружився, так відразу пішов в прийми, до сватів жити, і я лише одного разу дала йому 10 тисяч євро, і все.
Найбільше всього дісталося моїй старшій доньці. Люба першою вийшла заміж, майже відразу після того, як я поїхала. І я всі гроші вже стала їй з зятем висилати. А вони будувалися.
Господарювала Люба з чоловіком навіть дуже непогано, і тепер у мене є найбільший будинок в селі. Старша донька завжди наголошує, що вона не лише для себе старається, але і для мене, адже коли я додому повернуся, то житиму з нею разом.
Син, як я уже сказала, пішов в зяті. А молодша донька, як виходила заміж, то теж хотіла у нас вдома з чоловіком жити. Будинок у нас великий, всім місця би вистачило, але Люба стала категорично проти.
Вона сказала, що два господарі на одному подвір’ї не уживуться. Старша дочка показала своє істинне лице, молодша через це і досі з нею не розмовляє.
Я собі подумала – може воно і справді так, і купила Мар’янці квартиру. Багато вільних грошей у мене тоді не було, тож я взяла однокімнатну, але в новобудові, там зараз молодша донька з чоловіком і дитиною живе. Я розумію, що їм місця уже мало, але поки-що нічим не можу допомогти.
От вдалося мені відкласти 10 тисяч, син попросив, я дала, і тепер через ці гроші маю неприємності з старшою донькою. Люба переконана, що я всі гроші маю їй віддавати, бо ж збираюся жити з нею.
– Мамо, ми не для себе стараємося, а для вас, щоб вам комфортно було як повернетесь, – любить наголосити Люба. – І саме я вас обійду, якщо що, а не Олег чи Мар’яна, – каже.
Я сподіваюся, що до цього не дійде, щоб мене треба було обходити, але з старшою дочкою я і справді завжди намагалася тримати хороші стосунки.
Але остання ситуація, схоже, дуже Любі не сподобалася. Вона вважає, що якщо у неї троє дітей, то їй більше потрібно. До того ж, Люба переконана, що невістка машину забере, а Олега таки вижене, і підуть мої гроші як по вітру.
Я не виключаю і такого перебігу, але ж син попросив сам, ну як не дати, знаючи, що він отримав від мене найменше?
Навіть не знаю, що тепер робити. Гроші вже у сина, але машину він ще не встиг купити. То мені забирати в нього ці гроші, чи нехай робить з ними що хоче?
Як вважаєте, хто правий в цій ситуації – я чи моя старша донька?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
