Ще восени зателефонувала сестра Івана з села, вона з батьками там живе. Олеся просила позичити 5 тисяч гривень, сказала, що сидять зараз без грошей, а татові потрібно до фахівця, бо справи не дуже хороші. Я жодного разу не забороняла чоловікові допомагати батькам, знаю, що вони вже старенькі, живуть в селі, пенсія теж невелика. Того разу ми між собою порадилися і вирішили позичити гроші сестрі. Чоловік відпросився з роботи, я наготувала різних страв, він поїхав в село, віддав гроші і провідав батьків. Минали місяці, Олеся за гроші ні слова. А на днях ми дізналися, що її чоловік приїхав з-за кордону, де був на заробітках, привіз гроші і вони купили авто, не дороге, але все ж. Того дня я сказала чоловікові, щоб подзвонив сестрі і нагадав про 5 тисяч гривень. Іван не хотів, звичайно, але взяв телефон

Ще восени зателефонувала сестра Івана з села, вона з батьками там живе. Олеся просила позичити 5 тисяч гривень, сказала, що сидять зараз без грошей, а татові потрібно обстежитися, бо справи не дуже хороші.

Я жодного разу не забороняла чоловікові допомагати батькам, знаю, що вони вже старенькі, живуть в селі, пенсія теж не велика.

Того разу теж ми ось так між собою порадилися і вирішили позичити гроші сестрі.

Чоловік відпросився з роботи, я наготувала різних страв, він поїхав в село, віддав гроші і провідав батьків.

Сестра грошей віддавати не поспішала, хоча вже місяці минули, але я не знала, як про це з нею говорити, адже вона хоч і позичила гроші, але ж для тата, тобто для батька мого чоловіка. Ні я, ні іван про гроші ці з його рідними не говорили.

А нещодавно ми дізналися, що чоловік Олесі повернувся з заробітків і купив автомобіль, не дорогий, звичайно, але все ж.

Хоча ми живемо у місті, але і не розкошуємо. Рахуємо копійку від зарплати до зарплати, економлю на всьому, продукти купую по акціях різних, бо щось і відкласти потрібно.

Після такої новини, я відразу сказала Іванові, щоб просив у сестри повернути половину боргу. Я вже згодна розділити ті гроші навпіл. Але дві з половиною тисячі гривень, Олеся нехай віддасть.

Іван не дуже хотів телефонувати сестрі, але розумів, що я стоятиму на своєму, тому погодився на дзвінок. Олеся відразу сказала, що грошей у них зараз немає, а йому мало б бути соромно брати гроші з батьків.

Чоловік сказав, що більше їй не телефонуватиме. Але я рахую, що так не правильно, ми гроші беремо не з батьків, бо сестра користується їхньою пенсією також. Ми ж не просили всі гроші віддати, а лише сплатити половину, роздітили витрати навпіл.

Олеся з тих людей, які постійно скаржаться на брак грошей, але, хоча вони живуть в селі, мають достаток не гірший ніж у нас.

Тепер я не знаю, що й робити, з свекрами розмовляти на цю тему не хочеться, можливо, мені самій зателефонувати сестрі чоловіка, щоб повернула борг, для нас це теж хороші гроші. Чи пробачити їй їх? Але невже це справедливо?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.