У моїх сватів дуже цікаве ставлення до грошей, я до їхньої математики ніяк не можу звикнути – вони коли рахують гроші, то все з заокругленням в свою сторону.
Вони мені гроші винні, і сума немала, але сваха робить вигляд, що нічого не сталося, ми ж родичі.
Мій єдиний син одружився три роки тому і пішов жити до дружини, тому що свого житла у нього поки що немає.
Живуть вони у власному будинку разом із сватами. Будинок великий, і здавалося б, проблема вирішена.
Мій син працює, невістка сидить в декреті, у них все добре, але мене турбує те, що син вкладає гроші в майно, яке йому не належить.
Свати мої дуже цікаві люди, вони з тих, хто вміє рахувати свої гроші.
Коли ми робили весілля, всі витрати я поділила порівну (гостей з обох сторін теж було порівну), але сваха сказала, що я маю заплатити більше, бо ми їм подарунки не подарували.
Ми про цю традицію навіть не знали, тому не підготувалися, а виявляється, батьки нареченого мали подарувати коштовні подарунки родичам невістки!
З весільними грошима теж вийшов казус – всі конверти, які принесли наші гості, ми віддали синові, а сваха все собі забрала, сказала, що вона так компенсує витрати на торжество.
Далі більше. Свати будуються, кажуть, що все колись перейде їхній доньці, тому мій син всі зароблені гроші вкладає в це будівництво.
Але юридично все належить сватам, тому син вкладається в чуже майно, на випадок розлучення йому нічого не дістанеться.
Я ні в якому випадку не пророкую синові розлучення, але в житті всяке буває, потрібно застрахуватися хоч якось.
Ще в минулому році на початку лютого свати позичили в мене 20 тисяч гривень, обіцяли віддати за кілька місяців.
Але вже скоро зима, а борг мені досі не повернули. А я з чоловіком ці гроші по копійці кілька років складала, це практично все, що у нас було.
Я розумію, що для будівництва 20 тисяч – це крапля в морі, але для мене це значна сума.
Якщо вони зараз не мають, то могли б хоча домовитися про відтермінування, але в мене таке враження, що повертати борг вони не збираються.
То ж на свята вже в цьому році ми з сватами зустрілися, і я запитала, коли вони мені гроші повернуть?
Сваха зробила великі очі і прямо так і сказала, що гроші повертати вони нам не будуть, адже мій син прийшов до них на все готове.
А раз так, значить і нам треба вкладатися.
Про те, що син прийшов до них з пустими руками, це не зовсім правда, адже мій чоловік віддав сину свою машину Nissan, не нову звичайно, але ще в доброму стані.
Як тут правильно вчинити, я просто не знаю.
З однієї сторони вони винні мені гроші, і не збираються їх повертати.
А з іншої – з ними живе мій син, не хочеться псувати стосунки з самого початку.
Мені також дуже не подобається те, що син всю свою зарплату вкладає в це будівництво, адже їм ще треба багато всього доробити.
Але чому це має робити моя дитина?
Що робити, я не знаю, не подобається мені все це.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.