fbpx

Ще пів року тому у Михайла з’явилася інша жінка. У власній дружині, з якою разом прожили багато років, його раптом стало дратувати все: від її голосу та домашнього халату, до човгання по підлозі. Інша справа – Анна. Завжди красива та доглянута, від якої постійно віяло дорогими парфумами. Йому хотілося швидше залишити дружину, і податися в нове щасливе життя. Але Михайло й гадки не мав, що його чекає

Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today

Ще пів року тому у Михайла з’явилася інша жінка. У власній дружині, з якою разом прожили багато років, його раптом стало дратувати все: від її голосу та домашнього халата, до човгання по підлозі. Інша справа – Анна. Завжди красива та доглянута, від якої постійно віяло дорогими парфумами. Йому хотілося швидше залишити дружину, і податися в нове щасливе життя. Але Михайло й гадки не мав, що його чекає

Маленький Іванко був неспокійний всю ніч. Температура сорок трималася вже у хлопчика третій день. Лікар швидкої, який оглянув нещодавно малого, рекомендував батькам забрати хлопчика з собою, але мама Іванка підписала відмову, адже вона була твердо переконана, що вдома і стіни лікують.

Михайло з дружиною ці, важкі для всіх трьох, дні по черзі спали, їли і робили свої справи. Михайло ще й на роботу вдень ходив, але турботу про сина з себе не знімав, він разом з дружиною весь вільний час був біля синочка. Ось і тепер, змінивши дуже втомлену дружину, він сидів біля ліжка свого маленького Іванка, періодично змінюючи вологу ганчірку з чола. Іванко раптом різко встав, сів на краю ліжка і, дивлячись втомленими оченятами, чітко прошепотів: “Тату, прошу тебе, не йди!”.

Читайте також: Наше весілля з Олегом і весілля його брата ми гуляли в один день. Гулянка була така, що чули всі навколишні села. Ми вже завершили будувати новий двоповерховий будинок і запросили на новосілля Юрія і Юлію. Коли поставили страви на стіл і гості сіли, Юля почала голосно кричати, усі страви виявилися пересолені. Я не могла збагнути, як таке могло статися. А через місяць вони приїхали знову до нас, коли мій син був у бабусі. Тепер я не хочу бачити дружину брата в своєму домі

Михайла немов хтось облив холодною водою. Синочок зараз наче заглянув йому у душу, потрапив в саму точку. Ще пів року тому у Михайла з’явилася інша жінка. Причому та, яку він раніше й зовсім не помічав. Його колишня сусідка – Анна. Зустрілися вони випадково, в кафе, де Михайло як щодня обідав в перерві на роботі. Розговорилися вони. Спочатку говорили про життя, потім про особисте. А звже згодом, якось непомітно, опинилися разом в одній квартирі. Потім ще раз і ще. Так зародилися нові стосунки, які подобалися Михайлу все більше і більше. Занурюючись у щось нове Михайло забував про буденні проблеми та сімейні турботи.

Михайло уважно дивився на свою дружину і намагався до неї що-небудь відчути, але, на жаль, всі ніжні та палкі почуття до неї були вже в далекому минулому. Перед очима вставала Анна. Безтурботна, завжди доглянута, від якої віяло завжди дорогими парфумами. А на живіт дружини, трохи обвислий і весь в розтяжках, чоловікові не хотілося навіть і дивитися.

А через два місяці, їх таких очікуваних зустрічей, Анна, несподівано, стала вмовляти чоловіка залишити дружину і зажити щасливо з нею. Михайло і сам про це почав подумувати. У власній дружині, з якою разом прожили багато років, його раптом стало дратувати все – від її голосу, до човгання домашніх тапочок по підлозі. Йому хотілося врешті розірвати це коло непотрібних для нього зобов’язань і красиво піти в нове та яскраве життя, де поруч з ним буде тендітна і така доглянута Анна. Але, як зробити це красиво Михайло поки не знав. Не дивлячись на прикру зраду, він був доброю та порядною людиною.

А тут ще й Іванко різко захворів. Батькові доводилося більше часу перебувати вдома, біля ліжечка синочка що, звичайно ж, його нової коханій абсолютно не подобалося. Вона набирала його на телефон постійно, ставлячи часом зовсім в незручне становище. Анна зовсім не могла зрозуміти, як це між ними може стати якась дитина. А ще ці слова, які Іванко в маренні промовив, геть не давали спокою Михайлові.

За ці короткі три дні, які син хворів, він став розуміти, що те, що у нього відбувається, вірніше, відбувалося, з Анною – удаване, зовсім не важливе, як виявилося, для нього. Щось таке чуже і далеке. Михайло дуже добре бачив, як дружина піклується про сина. Що вона як була, так і залишилася дуже чуйною, доброю та турботливою людиною, якою він її пам’ятав в день їхнього знайомства. Вона ж зовсім не змінилося, виявляється, відтоді.

Іванко знову промовив:

– Тату, ти ж не підеш?

– Що ти таке кажеш, синку, ну як я можу? Спи, любий! – ледь мовив Михайло, і пригорнув до себе сина.

Вже прийшла черга дружини сидіти біля ліжечка сина, але Михайло не поспішав її будити. Він раптом відчув до неї щемливу жалість і ніжність. Нехай поспить, їй ще цілий день чергувати, поки він сьогодні буде на роботі.

В обідній час, як завжди, Михайло знову зустрівся з Анною в тому самому кафе, де вони бачаться постійно останнім часом. Жінка стала відразу ж пред’являти йому різні претензії, але він різко її зупинив і рішуче мовив:

– Анно, ти прекрасно розумієш, що у нас спільного майбутнього немає, у нас з тобою різні дороги в цьому житті. Забудь про те, що було, то були розваги, не більше, – сказав чоловік.

І вже хотів йти, та розгнівана і здивована Анна крикнула слідом:

– Я все розкажу твоїй дружині!

– Вона і так про все знає, – несподівано сказав Михайло.

Тепер він був в цьому абсолютно впевнений. А ще був упевнений, що така розумна, добра і розуміюча жінка, як його дружина, обов’язково його зрозуміє і пробачить. І він обов’язково виконає обіцянку, дану синові. Ніколи не піде і не кине їх. Цінуватиме свою дружину, і більше ніколи її не зрадить, щоб не сталося.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today

Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page