Ми з чоловіком прожили майже 8 років разом. Любимо один одного, стосунки і до цього дня у нас прекрасні. Ще перед нашим весіллям його батьки купили йому однокімнатну квартиру-студію в новобудові без ремонту, оформлена квартира на матір чоловіка. При покупці була домовленість, що поживемо кілька років, продамо її і купимо більшу за площею, щоб нам було комфортно проживати з майбутніми дітьми.
На радощах зробили ремонт з нуля, обставили, купили техніку. Все це за допомогою моїх батьків і спільних з чоловіком коштів. Час іде, ми хочемо народити дитину або краще двох дітей. Відповідно, поки я не пішла в декрет і маю високий дохід, захотіли продати студію і вкласти гроші з продажу в двокімнатну квартиру, а суму, якої не вистачає, плануємо взяти в кредит.
Власниками нашої однокімнатної квартири досі залишаються свекри, тому прийняти рішення без них ми не могли. Ми покликали їх до себе в гості і розповіли про свої плани. Були впевнені, що вони нас підтримають. Але батьки чоловіка виявилися проти категорично, переконують нас накопичити на нову квартиру самим, а цю малесеньку студію залишити на здачу.
– Продати – найпростіше, – сказала чоловікова мама. – Нехай квартира стоїть, вона їсти не просить. А потім матимете додатковий дохід.
Але ми розуміємо, що зробити це не так просто і накопичити навіть на початковий внесок і ремонт, якщо у нас з’явиться дитина, ми зможемо років за 5-7. І жити весь цей час в студії буде некомфортно. Я їх розумію, що вони переживають за вкладені грошові кошти, але і я вклала в ремонт стільки, що могла замість цього взяти квартиру в кредит, на перший внесок, принаймі, точно б вистачило.
Зі свого боку я навіть готова укласти шлюбний договір з чоловіком, поділити її не навпіл, щоб у разі розлучення він не залишився ні з чим. Готова і договір з його матір’ю зробити висновок, що в разі розлучення, ми продаємо нову квартиру, з продажу повертаємо їй гроші, витрачені раніше на студію, решта ділимо з чоловіком навпіл.
Готова на все це, так як дуже люблю чоловіка, і за всі ці роки не було жодного сумніву, що я помилилася у виборі чоловіка і впевнена, що все добре у нас буде, і про розлучення навіть не думаю.
Як переконати батьків чоловіка, що життя не стоїть на місці, нам просто-напросто не комфортно жити в однокімнатній квартирі. Шкода, що я, засліплена «щедрим» подарунком свекрів, не подумала про це раніше, а кинулася з головою вкладати свої кошти в їхню квартиру.
Фото ілюстративне – realtor.if.
