fbpx
Життєві історії
Ще не встигла я переступити поріг рідного дому, як дочка мене запитала, скільки грошей я з собою цього разу привезла. Новий рік вона відзначала з друзями, мене за стіл навіть не покликали, а мені дуже прикро, що до мене вдома так недобре ставляться мої рідні діти

Я заробітчанка, і поки я в Італії, дочка цілий рік до мене щебече, а як я приїжджаю на кілька днів додому, тоді вона і показує своє справжнє ставлення до мене.

Цього року я приїхала 30 грудня. Так дочка мало не з порогу мене запитала, скільки грошей я з собою цього разу привезла.

Гроші я привезла, але у мене на них свої плани, про які я вирішила доньці не говорити.

А у Наталки моєї своя правда – якщо нема грошей, то і мама їй не потрібна!

Новий рік вона відзначала з друзями, мене за стіл навіть не покликали, а мені дуже прикро, що до мене вдома так недобре ставляться мої рідні діти.

Так сталося, що в 40 років, будучи розлученою і маючи дорослого 20-річного сина, я народила дочку від свого одруженого колеги по роботі.

Я цим не пишаюся, але вже сталося що сталося. З сім’ї він не пішов, а коли почув про дитину, то поїхав з нашого містечка разом з своєю дружиною і дітьми.

Тому мені довелося самій ростити доньку. Тоді мені дуже допомагав мій старший син і моя мама.

Коли Наталочці було два роки, я її залишила і поїхала на заробітки в Італію.

Вона народилася хворою і потрібні були великі гроші на її лікування.

З дитиною залишилася моя мама, а потім для підмоги приходила ще няня, якій я платила гроші за те, що вона сиділа з дочкою.

Дочка виросла, заміж вийшла, а я вже 25 років заробітчанка.

За цей час я непогано заробила, жодного євро я не пустила на вітер. Дочку я вилікувала, на це пішли величезні гроші.

Сину, коли він одружувався, я квартиру купила. Наш будинок я відбудувала до невпізнання, тепер він нагадує палац.

Наталка в 18 років вийшла заміж, дитину народила, я їй теж квартиру купила, бо вона сама так захотіла.

Ні дочка, ні зять ніде не працюють, практично я їх утримую. Щомісяця висилаю по 500 євро, але Наталя каже, що життя зараз дороге і їм цих грошей замало.

Я заробляю по 1000 євро в місяць, але частину грошей відкладаю для себе, планую ще квартиру собі купити. Буду її здавати і мати надбавку до пенсії, коли повернуся додому.

З поведінки своїх дітей бачу, що на старість ні дочка, ні син мене не доглянуть.

Дочка взагалі мені сказала, що я їй не мама, бо залишила її маленькою на чужих людей.

А мені так прикро від її слів, що не можу вам навіть передати. А я ж хіба не через неї поїхала? Я ж для неї старалася!

Та моїх старань ніхто не оцінив. Діти від мене хочуть лише грошей.

А що робити далі, я просто не уявляю.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page