fbpx
Життєві історії
Ще наприкінці жовтня я попередила чоловіка, що мені буде потрібно тисяч десять, щоб одягнути себе і дитину на зиму. Сподівалася, що він отримає зарплату і ми купимо все необхідне. Але гроші витратилися на потреби свекрів

Мій чоловік – єдиний син у своїх батьків. Свекри живуть окремо, мають власний будинок. Вчора чоловік повідомив мені, що купив мамі нову пральну машину. Цей факт засмутив мене з кількох причин: по-перше, навіть якщо у свекрухи і зламалася пральна машина, то її можна було б відремонтувати, а не відразу купувати нову.

А по-друге, чоловік витратив всю свою зарплату, а я на ці гроші дуже розраховувала. Ще наприкінці жовтня я попередила чоловіка, що мені буде потрібно тисяч десять, щоб одягнути себе і дитину на зиму. Сподівалася, що він отримає зарплату і ми купимо все необхідне. Але гроші витратилися на потреби свекрів.

У шлюбі ми майже три роки, і у нас є маленька дитина, їй уже два роки. Чоловік працює та отримує непогану зарплату, я в декреті з дитиною. У нас є трохи кредитів (після весілля ми купували техніку), тож грошей від зарплати залишається зовсім небагато. Але і все це «трохи» чоловік витрачає на постійні поїздки до своїх батьків, котрі майже щодня про щось його просять.

При цьому холодильник у нас, у прямому розумінні цього слова, завжди порожній, ніякі фрукти та солодощі дитина не бачить, навіть одягає її та багато чого купує, моя мамf. Коли прошу чоловіка щось купити для сина, він завжди відповідає одне й те саме: «Почекай трохи, поки в мене немає грошей», але наступного дня знаходить гроші знову, чим допомогти батькам, ще й возить їх куди попросять. І так постійно відбувається.

Я не раз намагалася з ним поговорити, пояснити, що тепер ми його сім’я, але марно. Не кажучи вже про те, що треба приділяти і синові хоч трохи уваги, а не лише батькам. Чоловік не раз залишав нас із сином посеред вулиці на холоді без грошей, бо батьки попросили його знову навіщось приїхати, а я потім одна із сином на руках добиралася до хати пішки.

Він твердить тільки одне: вони мене виростили, і я мушу їм тепер допомагати. У принципі, я не проти допомоги батькам, але все має бути в міру. Я вважаю, що на першому місці має бути сім’я, маленький син, бо він не в змозі поки що сам подбати про себе. Чи можна змінити ситуацію в моїй сім’ї і як?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page