fbpx
Життєві історії
Ще на Різдвяні свята наші батьки сиділи разом за столом і про щось посперечалися, тепер свекруха не хоче спілкуватися з моїми батьками. Мама чоловіка каже, що їй важко спілкуватися з моєю мамою. Не дозволяє їй до нас приходити – на сьогоднішній день тільки я з донькою ходжу до своїх батьків, і запрошувати їх до себе в гості не маю права

Мій чоловік – єдиний син у своїх батьків. Його тато, мій свекор, більшу частину свого життя провів на заробітках, додому приїжджав лише на свята. Свекруха ж ніколи ні дня не працювала, своїм обов’язком вона вважала виховувати сина і приглядати за господарством. Жінка вона дуже особлива, з характером, що називається.

Оскільки у батьків чоловіка є великий будинок, то питання де нам жити після весілля навіть не стояло – на сімейній нараді всі вирішили, що ми будемо жити у його батьків. Та й чоловік наполіг, так як це його будинок, він звик до нього. Знімні квартири не визнає, каже чому він повинен блукати по чужих хатах, у нього є своя.

Спочатку мене все влаштовувало. Свекра зі свекрухою бачила рідко, так як багато часу проводила на роботі. Але після народження дочки все кардинально змінилося.

По-перше, іноді мені здається, що це не моя дочка, а свекрухи. Як тільки дитина починає плакати, вона тут же підбігає і починає заколисувати на руках. Я кажу, що так робити не потрібно, я сама впораюся, вона мене не чує. Свекруха стверджує, що у мене неправильне виховання. Каже, що мене неправильно виховували, так як росла в не любові, внучку вона хоче виховувати по іншому.

Пояснювати, що це моя дитина і право виховання залишається за мною просто марно. На цьому грунті почалися непорозуміння. Чоловік в це все не втручається. Від цього стає дуже важко і прикро.

По-друге, в будинку свекрухи у мене просто немає особистого простору, незважаючи на те, що він величезний. До зали я з малюком не можу піти погратися, так весь час дивиться телевізор свекор, останнім часом він перестав їздити на заробітки і сидить весь час вдома.

На кухні мені теж місця немає – в цій кімнаті майже постійно знаходиться свекруха. Пробувала про це поговорити з чоловіком. Він сказав, що я знахабніла, його мама посилено нам допомагає, а я просто невдячна і не бачу її старань.

Мені не можна приводити подруг в їхній дім. А до всього цього з недавнього часу його родичі заборонили приходити в гості моїм батькам. На Різдвяні свята вони сиділи разом за столом і щось посперечалися, тепер свекруха не хоче з ними спілкуватися.

Мама чоловіка каже, що їй важко спілкуватися з моєю мамою. По початку, коли приходили мої батьки, вони просто йшли в іншу кімнату і демонстративно з ним не спілкувалися. Потім до цього бойкоту приєднався і мій чоловік. На сьогоднішній день тільки я з донькою ходжу до своїх батьків, і запрошувати їх до себе в гості не маю права.

Я пробувала говорити з чоловіком, пояснювати йому, що мені хочеться бути господинею в своєму будинку. Нехай це буде знімне житло, але я буду мати свободу дій. Де хочу там і буду гратися з дитиною, буду наводити свої порядки і вибирати кого хочу бачити в гостях, а кого ні.

Вмовляю чоловіка перейти жити, хоча б на час, до моїх батьків. У мене є частина квартири, в якій живе моя бабуся, вона двокімнатна, кажу давай поживемо деякий час там. Ні і ще раз ні. Я вже не знаю що робити. Сім’ю руйнувати не хочу, але так жити теж неможливо.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page