Не дарма кажуть, що одна мама може догледіти навіть десятьох дітей, а от двом дітям догледіти на старості маму – часом буває не під силу. У мого дідуся є рідна сестра. Тітці Одарці вже минуло 80 років. Зовсім недавно все було добре. Ну як добре, відносно добре. Вона жила одна, чоловіка не стало три роки тому.
У тітки Одарки двоє дітей, внуки, правнуки, всі поруч, в одному місті. Для бабусі це дуже велике щастя – коли діти-внуки живі здорові і поруч! Відвідують, не забувають. Але недавно, нам зателефонувала дочка бабусі і повідомила, що мама злягла.
Якийсь час вона лежала в лікарні. Мої дід з бабусею їздили її провідати навіть. Але при зустрічі, вона мовчала, тримала руку моєї бабусі і просто дивилася величезними очима. – Це так страшно – тільки вчора ввечері по телефону з нею говорили, в гості збиралася, давно не бачилися, – згадує моя бабуся. Тепер вона тільки лежить, зовсім не ходить і не говорить, добре, що хоч згадує хто є хто.
Після повернення додому, з нею залишилася сидіти рідна дочка. У дочки чоловіка немає, тому все, майже весь свій час вона присвячувала матері, встигаючи працювати, але мабуть через несумлінне відвідування і постійні відпрошування її звільнили. Залишилася вона без роботи.
До цього син бабусі допомагав грошима, а дочка – доглядала маму, мабуть такий був договір. Але тепер, жінка залишилася без роботи, на пенсію бабусі і гроші сина вижити складно.
Та й не завжди гроші вирішують абсолютно все. Іноді потрібні руки, фізична сила і допомога. Загалом, сестра дуже втомилася і вимоталася. І морально і фізично. Вона вирішила повернутися на роботу, найнявши для мами доглядальницю. З бабусею дуже важко, вона примхлива, не дивлячись на те що не говорить і не ходить, її треба нагодувати, помити, поміняти, одягнути, масажі і купа вправ.
Тут почалися суперечки і непорозуміння. Дочка маму то не відмовляється кидати, просто не тягне грошима, тому хоче на роботу повернутися, щоб грошей заробити, у вихідні сама з мамою сидіти зібралася.
А син дріб’язково рахує витрачені копійки на улюблену маму. Важко в таких ситуаціях. Особливо, коли праця жінки не була зарахована, те, що вона і дні і ночі сиділа з матір’ю, займалася нею, годувала. Але син вважає, що гроші, витрачені на матір, це ж важливіше. Ось так діти і лаються ще за життя батьків. А потім роками не спілкуються.
Сумна історія. Мені сестру шкода, у неї вже давно немає ніякого особистого життя, але її це не турбує. Її основною ціллю в житті стало повернути маму до життя.
Ще коли мама була здоровою, вона записала свій будинок на сина і доньку в рівних частках. Тепер вони просто перекладають відповідальність по догляду за мамою один на одного.
Фото ілюстративне – multillsting.
