23 роки тому, коли мені було всього 16 років, ми всією сім’єю переїхали жити в Австралію.
Я не знаю, чого мій батько вибрав саме цю країну, але мама погодилася, ба навіть, вона сама наполягала на тому, щоб він нас туди забрав.
Справа в тому, що батько виїхав перший, і кілька років його не було вдома. Мама нас з сестрою ростила практично сама.
Потім по селі, де ми жили, почали ходити слухи, що у батька на чужині є інша, от мама і захвилювалася, стала вимагати, щоб батько нас забрав до себе.
Ми тоді не мали свого житла, жили з бабусею в її старій хаті, то ж спочатку основною метою у батьків було заробити на житло.
В той час було дуже важко виїхати за кордон на постійне місце проживання, але нам вдалося.
Батько знайшов для нас якусь невеличку квартиру, але сам жив окремо.
Це вже пізніше я зрозуміла, чому. У нього там була вже інша сім’я.
Через пів року мої батьки розлучилися, і ми залишилися практично самі в далекому чужому краю.
Один Бог знає, як нам було важко, але ми витримали.
Зараз мені 39 років, я заміжня, маю двоє дітей. Живемо ми в Лондоні, чоловік мій теж українець, але його сім’я емігрувала ще тоді, коли він був дуже маленьким.
Моє життя склалося чудово, про маму свою я не забуваю. Вона теж живе в Англії, ми з сестрою їй дуже допомагаємо, бо маємо таку можливість.
А нещодавно мене розшукав мій батько. Ми про нього нічого не чули більше 20-ти років, а тут він з’явився.
Знайшов він мене спочатку через соцмережі, а потім і особисто приїхав.
У батька мого життя з тією жінкою не склалося, вони розлучилися, вона все у нього забрала.
До того ж, тепер він ще й захворів, йому потрібна допомога – і гроші, і догляд, от він про нас і згадав.
Батько розуміє, що до мене жити він не піде, бо в мене чоловік і двоє дітей.
У моєї сестри така ж ситуація.
А от мама наша живе сама, ми їй квартиру знімаємо і оплачуємо. Батько хоче, щоб я переконала маму, аби та його прийняла назад.
У мене дуже змішані почуття. Я розгубилася і просто не знаю, що робити.
По-людськи – батька шкода. Але як я згадаю, як він з нами повівся, то руки опускаються.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі