fbpx

Сестри вийшли заміж і роз’їхались, а я, наймолодша, залишилась доглядати матір. Я познайомилася з Тарасом, і думала, що у нас все йде до весілля. Та згодом дізналася, що в нього є дружина та діти. Вона подала на розлучення. Мені дуже шкода її стало. Ось так, сама того не очікуючи, я виявилася розлучницею

З Тарасом я познайомилася п’ять років тому. Він часто приїжджав у наше село по роботі. На той час я вже закінчила школу, вчитися далі змоги не було, так як в сім’ї нас троє, батька не стало рано і мати виховувала нас сама. Сестри вийшли заміж і роз’їхались, а я, наймолодша, залишилась доглядати матір. Тому після школи я відразу пішла працювати на фермерське господарство, там і познайомилась з Тарасом.

За його розповідями, він теж жив з батьками, в районному центрі. На своїй машині він приїжджав вечорами після роботи, ми зустрічались, гуляли довгими вечорами і я зрозуміла, що закохалась. Загалом, я втратила голову і вірила всім його словам і обіцянкам. Тарас вмів дуже красиво говорити. Я не могла повірити, що зустріла такого гарного хлопця – мрію всього мого життя.

Через деякий час, я дізналася, що чекаю дитину. Коли я про це сказала Тарасу, то його відповідь мене вразила. Він сказав, що у нього є дружина і двоє дітей, тому діти, в наших стосунках, в його плани не входили. Після почутого я була в розпачі. Зрозуміло, що про подальші відносини мови взагалі не було.

Як би там не було я вирішила виховувати дитину сама. Мати мене в цьому рішенні повністю підтримала. В визначений термін, на світ з’явився хлопчик, як дві каплі води схожий на свого батька, я назвала його Максим. Моя мама дуже любила онука, вона допомагала чим могла, а він, до останніх її днів втішав бабусю. Коли Максиму виповнилося три роки, мами не стало. Мені довелося виживати, сестри далеко і у кожної свої турботи. Тоді переступивши через свою гордість, я звернулася за допомогою до Тараса, щоб допоміг хоча б кілька місяців сплатити за дитячий садочок. Але у відповідь знову почула відмову.

Тоді я вирішила піти за законом. Я звернулась до суду на визнання його батьком і на виплату аліментів. Просила у нього небагато, та й не хотіла виносити все на показ, мені шкода було його дружину і дітей. Просто я теж виявилася на межі виживання. На засідання я пішла з сином, щоб батько вперше побачив свою дитину.

Тарас без заперечень визнав сина. Але навіть не підійшов до нього. Після засідання до мене підійшла його дружина і подякувала за те, що я відкрила їй очі. Вона подала на розлучення. Мені дуже шкода її стало. Ось так, сама того не очікуючи виявилася розлучницею.

Людмила, дружина Тараса, після їхнього розлучення захотіла зі мною спілкуватися ближче, мотивуючи тим, що у наших дітей один батько, і вони повинні знати один одного. Її молодший син був старший від мого Максима на рік.

Коли вляглися всі колотнечі, я познайомилася з чоловіком, якого звали Михайлом, дружина кинула його з однорічною донькою на руках і тепер, у мене з’явилася ще й донька. Ми вже пів року живемо разом і плануємо одружитись.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – besplatka.ua

You cannot copy content of this page