fbpx

Сестра жила разом із свекрухою. Світлана якщо і приходила до нас, то не більше, ніж на годину. Чоловік її не ходив до нас ніколи, і до себе не кликав. Прожили вони разом років десять, а потім сестра вирішила їхати на заробітки

Трохи більше 15-ти років тому, моя сестра поїхала на заробітки в Італію. Ми жили в селі, обидві вже на той час були одружені, у мене був син, а в Світлани, сестри моєї, дочка.

Наша мама особливої спадщини не мала, лише свій старий будиночок і невеликий шматок землі. Коли ми виходили заміж, мама нас поділила таким чином: мені будинок, а сестрі – землю. Світлана сама так захотіла, бо пішла в невістки і жити їй було де.

Я ж привела чоловіка до нас додому, мама тоді дуже зраділа, хазяїн буде нарешті. Ми тоді і корову тримали, і порося, город обробляли, дрова на зиму заготовляли, то ж чоловіча допомога нам дуже була потрібна.

У сестри все було добре, хоч і жила вона разом із свекрухою. Дім у них великий, всі помістилися. Зустрічалися ми рідко, Світлана якщо і приходила до мами на свята, то не більше, ніж на годину. Чоловік її не ходив до нас ніколи, і до себе не кликав. Прожили вони разом років десять, а потім Світлана вирішила їхати на заробітки.

Всі зароблені гроші вона висилала чоловікові, а він будував будинок для доньки на тому клаптику землі, який мама віддала сестрі. Треба сказати, що дім вийшов на славу, племінниця нещодавно заміж вийшла і з чоловіком відразу туди і заселилася.

З заробітків додому Світлана приїжджала раз в рік – на Різдво. За цей час багато змінилося: не стало спочатку її свекрухи, а потім нашої мами. Сестра не приїхала, щоб провести маму в останню путь, сказала, що її з роботи не відпускають.

Був ще один випадок, ми хотіли синові квартиру купити, нам не вистачало на перший внесок дві тисячі євро, ми звернулися до Світлани, але вона нам відмовила. Більше ніколи я до неї не зверталася.

А яка тепер склалася ситуація. У чоловіка моєї сестри є інша жінка, яку він привів в дім, в який вкладає гроші моя сестра. Впевнена, що племінниця теж все знає, але чомусь мовчить. Я спочатку хотіла зателефонувати сестрі в Італію і все розповісти, але потім передумала. Якщо рідна донька мовчить, то навіщо мені влізати.

Чи я не права, і треба сестру попередити? Але ж вона і не повірить…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page