fbpx
Життєві історії
Сестра вже два місяці мені не телефонує, сказала, що знати мене не хоче і цього разу не приїде до мене на Різдво. Ми живемо в різних містах, а нещодавно вона побачила, що я з її невісткою дружу в соцмережі. Сестра це розцінила як зраду з мого боку, так як невістку свою вона не дуже любить

Нас дві рідні сестри, я старша за сестру на 10 років. Скільки себе пам’ятаю, я завжди з повагою до неї ставилася, ні разу я їй не сказала поганого слова, якщо і були якісь незрозумілі моменти, я намагалася згладити або промовчати. Вона пряма людина, та й за словами не стежить, я ж дуже тактовна і врівноважена.

Ми живемо багато років в різних містах, але не припиняємо спілкування. Як не як, а Стефанія мені найрідніша людина в світі, хоч і не з найкращим характером. Наших батьків вже давно немає. У мене доля склалася так, що у шлюбі я прожила лише три роки, дітей не було. Відколи я розлучилася, так і живу сама.

Зараз я переїхала в село, доглядаю батьківську хату, та й на свіжому повітрі, при городі і господарстві, якось не так сумно проходять дні. Життя сестри у мене як на долоні, бо телефонує вона мені мало не щодня, розповідає, що в них відбувається. Приїжджає сестра до мене раз чи два на рік, на кілька днів. Один раз взимку на Різдво, а потім ще й влітку під час відпустки, якщо виходить.

Її приїздам я дуже рада, готуюся до цього, приймаю сестру як найважливішу гостю. Стефанія зараз вдова, її єдиний син одружився, привів невістку, народився онук. Невістку вона дуже не любить, мені тільки погане говорить про неї, живуть разом. Я з чимось погоджувалася, заспокоювала, поради давала. Загалом, все, що робилося в сім’ї, у них я знала, але ніколи не розносила.

У соцмережі у мене є сторінка, інколи я люблю посидіти в інтернеті, дізнатися новини, а то в селі радостей небагато. І ось якось її невістка запропонувала мені дружбу, я прийняла, мені вона ж нічого поганого мені не зробила, та й родичка, що тут поганого? У мене друзів там 100 людей не набереться, і я відправляю подаруночки і привітання зі святами відразу всім друзям, наприклад з 8 Березня, з Великоднем або просто так.

Я навіть подумати не могла, що мені робити цього не можна, її невістці я теж відправляла. Сестра це побачила і що тут почалося. Я, виявляється, лукава, і щоб я далі продовжувала її підтримувати, на мене цілий цебер бруду вилила, такі слова говорила, що тут таке не напишеш. Я тільки виправдовувалася, але Стефанія не хотіла нічого чути.

Вона вважає, що я її зрадила. Вона ж стільки поганого розповідала мені про невістку, а я їй в інтернеті листівочки з квіточками і привітаннями присилаю. Стефанія сказала, що знати мене не хоче і більше до мене не приїде. Не телефонує мені уже майже два місяці.

Я не відчуваю себе винуватою, моя совість чиста, я нікого не обговорювала, не пліткували, нічого не зробила поганого, щоб так зі мною поводитися. Заборонила б мені просто переписуватися з нею і все, я б зрозуміла.

Але неспокійно мені якось на душі. Наближається зима і я переживаю, що сестра цього року на Різдво до мене не приїде. Я готова знову все проковтнути, кланятися сестрі першою, лиш би ми помирилися. Бо ми вже немолоді, та й час такий непевний, зараз точно не найкращий період, щоб перейматися такими нісенітницями. Тільки як це пояснити дружині?

Фото ілюстративне – freepik.

facebook