У мене є молодша сестра Людмила, різниця у віці у нас з нею 15 років, я давно одружений, але досі чим можу допомагаю своїй сім’ї. Зараз сестра образилася на мене, бо хоче, щоб я оплатив їй весілля.
Наша сім’я ніколи не була заможною. Ми маємо великий будинок, який ми отримали у спадок від дідуся з бабусею. Батьки намагалися створити власний бізнес, але нічого не вийшло, залишилася лише купа боргів. Зараз батько працює водієм маршрутного автобуса, а мама в школі вчителькою.
Так вийшло, що я зараз найбільше заробляю, тому я допомагаю батькам утримувати весь будинок, в якому проживає дві родини: батьки із сестрою і я із дружиною та дитиною.
Людмила була довгоочікуваною другою дитиною, і як водиться, молодшу батьки дуже любили і ні в чому їй не відмовляли. Тому вона з дитинства звикла отримувати все, чого захоче.
Після одинадцятого класу Людмила сказала, що поїде вчитися тільки в інше місто, батьки її в цьому підтримали, хоча особисто я був проти. Сам в свій час я вчився в нашому місті і нічого, здобув освіту, знайшов роботу, заробляю гроші.
Я вирішив поговорити з сестрою, переконати її, що може не варто кудись їхати, адже батькам буде непросто її утримувати. Та Людмила слухати мене не стала, відповіла, що це не її проблеми.
Сестра поступила в столицю, а батькам довелося планували бюджет так, щоб тепер сестру утримувати там. Батько працював вдень та вночі. Мама брала додаткові години у школі, підробляла вдома, вона чудово шиє. Крутилися, як могли, але все одно ледве витягували навчання та проживання сестри.
Мама звернулася по допомогу до мене, хоч і розуміла, що у мене своя сім’я і потреби. Вона почала мене просити оплачувати сестрі хоча б квартиру, а навчання вони з батьком якось потягнуть. Хоч я і був проти, але відмовити не міг. Почав допомагати потихеньку, не розповідаючи нічого своїй дружині.
Я запропонував сестрі піти працювати, як я колись – поєднував навчання і роботу, копійки не брав у батьків. Людмила образилася, адже працювати вона не хотіла.
Ми сподівалися, що зараз допоможемо Людмилі, а потім вона закінчить навчання, почне працювати, і все налагодиться. Але сестра після закінчення університету повернулася до батьків і пояснила, що не поспішає виходити на роботу, а хоче відпочити від усього хоча б рік. І знову батьки пішли у неї на поводу.
Обіцяний рік затягнувся на чотири, весь цей час Людмилу утримували наші батьки. Тепер сестра захотіла виходити заміж і хоче весілля.
Грошей ні у неї, ні у батьків немає, тому вся родина дружно вирішила, що я, як старший брат, маю оплатити сестрі бенкет і інші весільні витрати, а там лише одна весільна сукня коштує 500 доларів, а де ще зал, фотограф, голуби і машини. За все маю заплатити я.
Що мені робити? Весілля обійдеться в чималу суму, яку, зрозуміло, мені ніхто не поверне. Але якщо я відмовлюся все оплачувати, то зіпсую стосунки з сестрою і батьками назавжди.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.