fbpx
Життєві історії
Сестра останні три роки доглядала матір, і вони там вирішили, що і спадщина повинна дістатись їй, старша дочка жодного разу не з’явилася, не запропонувала своєї допомоги, так що й спадщини вона не заслужила. Тільки от мама з дарчою все тягла, заповіт склала неправильно і на словах

Христині довелося переїхати, бо всі навколо її засуджували. Невідомо, звідки вони тільки дізналися про те, що вона подала в суд на свою сестру, але ця новина швидко розлетілася завдяки вечірнім посиденькам на лавках, і незабаром з нею вітався тільки літній сусід Василь Петрович, якому чужі були ці дворові плітки.

Суд Христина виграла, отримала частину своєї спадщини і відкрила рахунок, відсотки з якого були непоганим збільшенням до її заробітної платні, нарешті можна було перестати рахувати копійки від зарплати до зарплати.

Сестра останні три роки доглядала хвору матір, і вони там вирішили, що значить і спадщина повинна дістатись їй, старша дочка жодного разу не з’явилася, не запропонувала своєї допомоги, так що й спадщини вона не заслужила.

Тільки от мама з дарчою все тягла, заповіт склала неправильно і на словах. Загалом, Христина легко все це заперечила, хоча молодша сестра в суді й насідала на те, що в неї четверо дітей, а в Христини нікого немає, могла б, між іншим, маму забрати до себе.

Судді розглянули документи та ухвалили: поділити все навпіл.

У свої сорок років Христина мала непоганий вигляд, але з особистим життям у неї так і не склалося. Тому вечори Христина проводила за чашкою чаю сидячи біля вікна – поверх у неї був перший, вона сама так захотіла, їй подобалося підглядати за життям, що вирує на вулиці.

Вона часто бачила молодого чоловіка, який ледь пересувався з допомогою палички, а поряд з ним завжди був хлопчик, років восьми. А одного разу вона побачила, що хлопчик вже днів зо три ходить в магазин сам, і вона вирішила зайти до сусіда, запитати, як у них справи.

До того Христина розпитала у бабусь на лавці і дізналася, що сусіда звати Іван, дружина від нього пішла і сина йому залишила, а більше в нього нікого немає.

Ця історія засіла у Христини в голові і довго не давала їй спокою – вона сама жила одна, і розуміла, що теж буде нікому не потрібна.

Іван був злегка здивований, коли побачив Христину на своєму порозі. Виявилося, що йому стало гірше, ходити ставало все важче, тому син і бігав в магазин за продуктами сам.

Христина переконала Івана лягти в лікарню, а його маленького синочка пообіцяла забрати до себе на деякий час.

Ті три тижні дуже зблизили їх з Іваном, Христина готувала їсти і бігла зранку в лікарню, а потім робила уроки з Сергійком, він навіть став називати її мамою.

Через кілька місяців Івану стало краще і він запропонував Христині вийти за нього заміж. Вона погодилася і переїхала до своїх хлопців.

Наступного дня Христина пішла в банк і майже всі гроші перерахувала на рахунок сестри. Вона нарешті зрозуміла, що так буде правильно, хоча на прощення не розраховувала. Просто їй захотілося почати життя спочатку, і цього разу почати правильно.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page