fbpx
Життєві історії
Сестра моя з подругою поїхала в березні в Польщу на заробітки, бо в селі зовсім немає роботи. А в серпні подзвонила і здивувала нас – заміж виходить. Ми зраділи, адже їй 42, а потім Катерина стала розповідати про нареченого і я засмутилася

На початку березня моя старша сестра поїхала в Польщу.

Катерині зараз 42 роки, вона самотня. Ні, у неї є я і мама наша, ми завжди її підтримуємо, ми її родина, але сімейне життя у неї не склалося.

Сестра у нас в селі працювала бібліотекаркою в школі, жила з мамою нашою. Я з сім’єю живемо окремо, хоча часто навідувалася до них.

Багато жінок з дітьми з нашого села їхали за кордон на початку весни і Катерину подруга її покликала з собою. У неї двоє маленьких діток, вона вмовляла мою сестру теж з нею їхати до Польщі, казала, що так легше можна буде знайти житло і працюватимуть по черзі, щоб сидіти з дітьми, подруга казала, що моїй сестрі віддячить.

Катерина порадилася з нами і вирішила поїхати, адже школа була закрита і не працювала бібліотека. Ми вирішили, що буде краще, як поїде сестра, заробить якусь копійку у такі непрості часи для нас.

Катерина поїхала. Влаштувалися добре. Поляки дуже гарно допомагають українцям, підтримують, волонтерів багато. Згодом і роботу знайшла, гостинці нам навіть бусами передавала.

А в серпні подзвонила Катя мамі і каже, що виходить заміж. Вона зустріла Яцека, каже, що він добра людина, має свій будинок. Дружини його не стало два роки тому, сам виховує двоє малих дітей. Батьки йому допомагають з онуками, але живуть вони окремо, так що їм буде жити добре разом.

Ми з мамою були здивовані такій новині, я взагалі слів не знаходила. Казала Катерині, щоб подумала добре, адже не може вона гарно дізнатися все про людину, яку так мало часу знає.

Та Катя ні мене, ні мами слухати не хоче. Каже, що кохає і це її доля. Вона відчуває, що він добрий чоловік. Загалом сестра зібралася заміж. Каже, що не хоче чекати, адже роки й так швидко біжать, вона вже немолода, поки буде зважувати і думати місяцями, Яцик собі іншу знайде. Тай втрачати їй нічого, все одно доля не склалася, а тепер у неї є шанс на щасливе життя.

Загалом, сестра зібралася заміж.

Я не знаю, що нам з мамою робити. Чи правильно це? Чи варто її відмовляти, щоб вона не зробила велику помилку в житті, чи нехай вирішує сама? Я просто хочу, щоб вона була щаслива?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page