Моя рідна сестра Валентина прожила зі своїм чоловіком у шлюбі 15 років.
Нічого поганого про ці роки її шлюбу я сказати не можу, адже вона з Русланом не погано жила.
Її чоловік був людиною хорошою, у нього характер такий, що він не сидить на місці, все йому хочеться заробляти, робити добробут в родині, все нести в сім’ю.
Руслан старався для сім’ї та дружини.
Спочатку вони взяли хороше авто в кредит, потім квартиру, чоловік моєї сестри старався, як міг.
Згодом у них народилася донечка і моя сестра з чоловіком були дуже щасливі і раді цьому.
Валентина все більше часу стала приділяти дитині, адже у них донечка неспокійна була, тому сестра навіть часу й на себе не знаходила.
А Руслан, в той час, відкрив свою справу і справи у нього відразу вгору пішли.
Відтоді в їх життя все стало дуже змінюватися.
У Руслана все більше з’являлося грошей і він, як ніколи раніше, хотів, щоб в них все за статусом було.
Поміняли автомобіль, купили більшу квартиру, зробили шикарний ремонт.
Руслан все більше часу проводив поза домом, все у нього справи, все часу немає на сім’ю.
Так минали рік за роком. Чоловік просив, щоб сестра моя не йшла на роботу, бо грошей і так вистачає, а вона має займатися донькою та домом їх.
Руслан став доглядати за собою, одягався гарно, любив багате життя.
Чоловік сестри все на банкети ходив, з друзями став затримуватися мало не щодня, а потім і познайомився з пані молодою і зовсім мало часу проводив з сім’єю.
Валентина нічого не знала, хоча глибоко в душі здогадувалася, але гнала від себе недобрі думки, переконувала себе, що це лише здогадки і вона помиляється.
З часом сестра стала помічати сиве волосся, перші зморшки, сіре та похмуре обличчя своє, щастя вона зовсім не мала.
Інша справа чоловік – Руслан цвів на очах, радів життю, ходив задоволений.
Якось Валентина таки наважилася почати з ним розмову, чи часом у нього іншої немає, бо вона зовсім недобре відчувала щось.
Руслан сказав відразу прямо, мовляв, зустрів іншу, вона чекає дитину, нарешті в нього буде син.
Чоловік прямо сказав моїй сестрі, що він її залишає, буде з тією будувати своє щастя, лише з нею щасливим себе відчуває, та й донька їх вже доросла, все зрозуміє сама.
Той період в житті моєї сестри був дуже непростим, адже вона щиро кохала свого чоловіка.
Валентина не могла відпустити його в думках, щовечора готувала вечерю на двох і чекала, що чоловік повернеться, та Руслан і не думав про це, він був щасливим вже з іншою.
Згодом у нього народився син і він купався у своєму щасті з молодою дружиною.
А Валентина ще довго не могла змиритися з цим, все чекала, що Руслан повернеться і слухати не хотіла нікого.
Та час минав, сестра багато працювала, донька вийшла заміж і в Валентини багато часу на себе було.
Вона стала ходити на фітнес, в басейн, подорожувати, ходити в салони краси.
Моя сестра помолоділа на очах на років 10.
Чого не скажеш про її колишнього чоловіка. Руслан завжди був гарний і доглянутий, бо Валя дуже дбала про нього, вона знала, які препарати коли йому потрібно пити, вчасно в поліклініку відправляла, завжди підтримувала в усьому його, слідкувала, щоб їв корисну та свіжу їжу.
Чого не скажеш про його молоду теперішню дружину, вона лише сина і себе доглядає, на чоловіка часу у неї немає.
Руслан змарнів, все менше заробляє, а дружина звикла до грошей, тепер вона вічно не задоволена, бо чоловік вже так не радує її, як колись.
Руслан зрозумів помилку свою і став назад проситися до Валентини. Мовляв молодим був, гроші зіпсували його, а зараз він усе зрозумів, хоче назад повернутися.
Руслан переконує Валю, що помилився, але доля розплатилася з ним, тому просить пробачити його і прийняти назад.
Валя бачу замислилася, не знає, що робити. Каже, що шкодує колишнього, так і не забула його і вона досі сама.
Але хіба це правильно, прийняти чоловіка в такому віці після того, що він вчинив?
Фото ілюстративне.