fbpx
Життєві історії
Сестра моя не здається в намірі отримати весь будинок, тому підключила ще тітку, мамину рідну сестру. Вона прийшла до нас в неділю, і стала мені радити, щоб я їхала за кордон: – А чого тут тобі сидіти, Оксанко? Їдь на заробітки, он зараз всі кордони відкриті. І заробиш собі на житло, і цілком можливо, ще свою долю знайдеш. Мені так все це набридло, що я не можу словами передати – немає ніякого спокою

Моє життя дуже змінилося відтоді, як не стало мами. Поки вона була жива, вона була господинею в домі, і приймала всі найважливіші рішення.

Але кілька місяців тому її не стало, і тепер я просто не знаю, що мені робити.

Мені 38 років, я незаміжня, дітей не маю.

У мене є рідна сестра Марина, старша за мене на 2 роки. Вона має чоловіка і 2-х вже майже дорослих синів.

Ми всі разом живемо у батьківському будинку, який зараз, згідно з маминим заповітом, ми маємо розділити порівну.

Та моя сестра дуже хитра, і просто мріє все собі до рук прибрати.

Спочатку вона мене по-доброму просила, щоб я їй і її дітям свою частку віддала, мовляв – житимеш тут і далі, ніхто тебе не виганяє, просто краще, коли всі документи відразу на одну людину будуть оформлені.

Потім сестра била на жалість, мовляв, вона для дітей старається, їй важко, а мені простіше – бо ж дітей нема.

Коли вона зрозуміла, що я не маю наміру відмовлятися від своєї частки, Марина почала приносити мені рахунки, скільки вони з чоловіком грошей на цей будинок витратили, а я хочу просто так в ньому жити, на всьому готовому.

Чоловік сестри не втручається в наші сімейні справи, але нещодавно так, напівжартома, мені сказав:

– Ти б, Оксано, заміж вийшла кудись на сторону, оце було б добре, і чоловіка б мала, і дах над головою!

Я промовчала, але на душі мені стало ще прикріше.

Я вже втратила надію вийти заміж, бо ні ростом, ні вродою не вдалася, ще й маю надлишкову вагу. Тут навколо он стільки красунь ходить, хто ж зверне увагу на мене?

Так що самотністю я вже майже змирилася, сама на себе заробляю, ні в кого нічого не прошу, от тільки з житлом проблема.

Бо сама розумію, що я сестрі заважаю. Але куди я піду?

Сестра моя не здається, і підключила ще тітку, мамину рідну сестру. Вона прийшла до нас в неділю, і стала мені радити, щоб я їхала за кордон:

– А чого тут тобі сидіти, Оксанко? Їдь на заробітки, он зараз всі кордони відкриті. І заробиш собі на житло, і цілком можливо, ще свою долю знайдеш.

Мені так все це набридло, що я не можу словами передати. Живу вдома, а як на пороховій бочці – немає ніякого спокою.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page