– От як тільки я підросла і трохи подорослішала, скільки себе пам’ятаю, то завжди працювала, я роботи ніколи не боялася, я відповідальна людина! – впевнено говорить 36-річна Наталя. – З 18 років. І в декретах не сиділа спокійно на одному місці. Ще коли мої дітки були зовсім маленькими, я починала підробляти трішки з дому, а до року виходила на повний день. Тому що соромно було у чоловіка собі на якісь речі гроші просити навіть на якісь елементарні речі. І я не розумію взагалі тих жінок, які роками спокійно сидять вдома, от не розумію, як в наш час можна не працювати. Совісті просто немає у цих домогосподарок, які лише вдома сидять. Он, моя зовиця взагалі без совісті, як на мій погляд. Не працює вона вже років як 10, напевно. Уроки вчить з своєю дитиною, яка в четвертий клас ходить. І на питання про роботу тільки відмахується: мовляв, як працювати можна в її становищі, вона зараз може піти, дитину не має з ким залишити, син маленький ще, сам не впорається без матері, яка постійно має бути поруч.
У самої Наталі подібної проблеми ніколи не було і немає – з ким залишити своїх дітей. З її дочками, яким зараз три роки і вісім років, сидить і завжди сиділа її рідна мама, вона ніколи ні в чому їм не відмовляла.
Саме вона ходила по парку з коляскою, ліпила різних тваринок в пісочниці, прала, готувала пюре й кашки для своїх онуків, не спала ночами, коли дітки хворіли, постійно сиділа біля них, кожну хвилину присвячувала дітям та онукам.
Мама Наталі читала постійно цікаві книжки і грала в ляльки, водила в басейн дітей Наталі, закінчила зі старшою онукою перший клас, паралельно забавляючи і розважаючи молодшу. Мамі вже добре за шістдесят, у неї вже не завжди добре самопочуття, але вона зайнята настільки, що їй навіть ніколи толком сходити до фахівців якихось на консультацію. Але мама тільки сміється – ось, мовляв, з дітьми і жалітися на щось ніколи. І це добре, з ними і веселіше жити.
– Моя мама, чесно кажучи, сама навіть хоче сидіти з моїми малими дітьми! – спокійно говорить Наталя. – Вона їх дуже любить. Я своїй мамі пропонувала кілька разів найняти няню, але мама і чути про це не хоче. Та й дівчатка вже великі, більше слухають її, дають відпочити. З ними вже можна домовитися, на руках носити постійно не потрібно. Зараз з ними гуляти – одне лише задоволення.
Наталя всі ці роки спокійно працює собі, робить кар’єру і заробляє непогані, як для жінки з малими дітьми, гроші, поки мама її сидить з онуками і виховує їх.
Час від часу вони з чоловіком, звичайно, роблять мамі гарні, дорогі подарунки, кілька разів брали її з собою в закордонні поїздки – правда, і там бабуся в основному займалася онуками, даючи відпочити і побути разом своїй доньці Наталі з чоловіком – адже їм це потрібно дуже, бо вони весь час зайняті роботою та своїми дітьми.
– Ні, ось те, що у чоловіка на шиї не сидить, вона всім розповідає наліво і направо. Дружина мого брата добре влаштувалася, їй в житті пощастило, тому вона займається роботою і заробляє добрі гроші, але мене влона ніколи не зрозуміє, – прісно говорить зовиця Наталі. – А те, що свою матір, вже давно немолоду жінку, практично мама її рідна у неї замість безкоштовної домогосподарки сидить з ранку до вечора, то вона цього взагалі не помічає і нікому нічого про це не говорить. Це само собою зрозуміло. Мені б взагалі соромно було ось так дітей залишити на матір і сидіти в офісі, кар’єру робити. Народжуємо своїх дітей ми ж для себе. Мами своїх дітей вже виростили. “Мама сама цього хоче”, ха-ха-ха! А у мами її взагалі хіба є вибір, її думку хтось запитує чи враховує? Як вона може відмовитися сидіти з онуками, коли донька постійно про це просить і надіється лише на неї?
Я вислухала своїх родичок, але сама не можу зрозуміти, хто ж таки з них правий. Хто чинить правильно в їх і має х них совість в наші непрості дні?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – lightfieldstudios.
