fbpx

Сестра мого чоловіка вийшла заміж за багатого заради розрахунку. Народила дитину, розлучилася і зробила все, щоб його двокімнатна квартира залишилася їй. А коли не стало бабусі, всі рідні скинулися грошима, але вона витратила їх на ремонт бабусиної квартири і стала здавати її в оренду. Але й дві квартири для сестри чоловіка – це дуже мало. Вона вважає себе бідною людиною. Ми з нею не спілкуємося вже майже рік, і не хочемо. Але нещодавно не стало моєї свекрухи і сестра чоловіка з’явилася знову

Ось є ж такі люди, напевно кожен із ними в своєму житті зустрічався – прибідняються вони постійно, ниють, а у самих грошей хоч лопатою греби. Ось така моя зовиця, я б сказала про неї – пані з характером світового масштабу. Користується довірливістю людей і на цьому і живе, вона так звикла, їй так зручно, і все це заради збагачення. Ми з нею і не спілкуємося вже майже рік, і не хочемо. І не тільки тому, що вона ганьбить всіх нас, а й тому, що вона і своїх рідних може ось так навколо пальця обвести, якщо справа торкнеться грошей.

Живе вона в розкошах: вийшла заміж за багатого чоловіка заради розрахунку, народила йому дочку і зробила все, щоб розлучитися з ним і залишити собі його двокімнатну квартиру. Її чоловік міг би забрати все, але мабуть заради дочки махнув рукою. Або сил не вистачило з цією пані судитися, але аліменти на дочку він теж платити зобов’язаний.

Ще одна невеличка квартирка їй дісталася від бабусі її батька, вітчима мого чоловіка. Тієї не стало від старості в 88 років, але крім того. Всі рідні допомагали, збирали гроші для бабусі, на пам’ятник. Тільки всі ці фінанси сестра мого чоловіка на бабусю не витрачала, а збирала, за них вона зробила ремонт в цій квартирі і здала її, але пам’ятник так і не поставила.

Вона постійно оббиває пороги чиновників та інші заклади, де можна хоч копійку якусь випросити. Якби ви бачили, як вона це робить. Одягає все саме поношене, каже, що їй важко одній живеться, ще й дитину виховує одна без батька. Їй навіть не соромно приходити до церкви і просити у батюшки якісь продукти харчування, а іноді й гроші та одяг. Але ж когось вона тим самим обділила, хто дійсно потребував такої підтримки у важкий зараз час. Коли її дорікають в тому, що вона не працює, вона починає сперечатися, що не може, та й дочці вона потрібна вдома, а всі хто засуджує її – просто черстві люди. А нащо їй працювати? Аліменти хороші, оренду отримує.

Але у нас з нею взагалі погіршилися стосунки, коли півтора роки тому не стало моєї свекрухи, залишивши у спадок дітям свою трикімнатну квартиру. Вирішено було продати її і розділити гроші навпіл. Куди вже! Сестра чоловіка почала ходити в суд, одягала своє «робоче» ганчір’я і жалілася, що брат багатий, а вона бідна, і взагалі – колись в цій квартирі був прописаний її батько, а значить, вона повинна отримати набагато більшу частку за брата. Суд її аргументи до уваги не прийняв, і гроші від продажу ми розділили порівну. Скільки вона на нас говорила всього рідним та знайомим, словами не передати. Але знайшлися і такі, хто їй вірив, шкодував її, казали, що у нас немає совісті.

За свої гроші вона купила ще однокімнатну квартиру і зараз там робить ремонт: добудовує, так би мовити, щоб і її в оренду здати подорожче. З нами вона не спілкується, але як нам розповідали знайомі, вона постійно жаліється на своє життя, постійно просить в людей допомоги. Ось як таким живеться? Як їм люди ще вірять? Для нас взагалі це так не приємно, адже вона наша рідня, про неї постійно люди говорять.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page