Моя свекруха вже років 17 в Італії працює. Час від часу вона нам звідти гостинці передає, і все.
Щоправда, сумки з продуктами вона водієм буса передає завжди, а цього разу сестра чоловіка все нам привезла, бо вона у мами своєї в Італії все літо гостювала.
Я ще здивувалася, бо побачила, що сумок більше, ніж зазвичай. Подумала, що це мама чоловіка хоче вибачитися перед нами за те, що покликала до себе лише доньку з дитиною, а про мене з дитиною вона навіть і не згадала.
А я теж, між іншим, не проти була б відпочити, та мені ніхто цього не пропонував, наче моя дитина їй не така рідна онука, як дитина зовиці.
Стала я розпаковувати італійські гостинці, зраділа, бо в сумках були і макарони, і кава, і олія.
Ввечері набрала свекруху, чемно подякувала, і ми на тому тему закрили.
А через кілька днів я дізнаюся, що сестра чоловіка машину купила.
Співпадіння? Не думаю! Звідки їй було взяти такі великі гроші?
Я впевнена, що ці кошти їй свекруха дала. І мене трохи це розізлило.
Адже мій чоловік зараз сидить без роботи, і мама його про це добре знає.
Свекрусі ми говорили, що нам би машина здалася, щоб чоловік міг тимчасово таксуванням займатися.
Та вона вирішила, що доньці потрібніше. А син нехай сам собі дає раду, одружився – треба вчитися дбати про сім’ю.
Чоловік у мене, до речі, дуже добрий. Ми з ним ніколи не чекали на подачки батьків.
Але зараз така ситуація в країні, що роботу знайти важко, тому машина нас би суттєво виручила.
Чоловік справді хотів таксувати, і гроші таким чином заробляти, а не кататися просто, як це будуть робити зовиця з своїм чоловіком на машині, яку вони купили за заробітчанські євро свекрухи.
Прямо в очі їй сказати я це не можу, адже її гроші – її право, кому їх давати.
Але я вважаю, що так не має бути, це дуже несправедливо.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
