Сестра мого чоловіка позичила у нас гроші, але повертати їх не збирається.
Мова йде про 100 тисяч гривень, які їм були потрібні для того, щоб закінчити ремонт в квартирі.
Сестра чоловіка відразу прийшла до нас, в надії, що брат їй допоможе.
Гроші у нас були, і чоловік виручив сестру, хоча я не була в захваті від цієї ідеї.
Світлана обіцяла все віддати за три місяці, але пройшло вже більше року, а своїх грошей ми так і не отримали.
Тоді я першою почала говорити про повернення боргу.
Але зовиця повідомила нам, що грошей у неї немає, тому згадувати про борг або хоча б віддавати його частинами не збирається, вважає, що рідний брат повинен прощати їй борги.
Чоловік дещо спантеличений, бо такого він від сестри не очікував.
Гроші зараз нам і самим потрібні, ми давно хотіли поміняти кухню, зробити ремонт.
А ці гроші ми збирали, щоб мати на всяк випадок, а тепер у нас їх немає.
Зараз ні про яке повернення грошей немає і мови.
Нещодавно я дізналася, що Світлана з чоловіком взяли машину в кредит.
Я кажу чоловікові, що почуваюся ошуканою, і в якійсь мірі він мене підтримує, але нічого зробити не може.
На мої слова про борг зовиця ображається – виявляється вона може і не віддавати гроші рідному брату, одна сім’я ж.
І натякає чоловікові, що недобре просити повертати гроші у своєї ж близької рідні.
Свекруха на її стороні – вона теж вважає, що мій чоловік міг би і пробачити борг рідній сестрі.
Аргументує тим, що вона нас впустила в свою спадкову квартиру, так що тепер ми їй винні.
Але квартира, яку нам дала свекруха, однокімнатна, а на Світлану вона відписала свою трикімнатну, в якій зараз живе, тому тут ще питання, хто отримав більше.
Мама переконала чоловіка, що про борг треба забути, і ці гроші сестрі просто так віддати.
Але я з цим не згодна – у нас своя сім’я і витрати, росте дочка, ми могли б ці гроші краще витратити на неї.
З якого дива ми повинні їх просто так віддавати зовиці, яка нас не запрошує в гості і спілкуватися з нами після отримання від нас великої суми особливо не прагне.
Так, більшу частину цих грошей заробив чоловік, але я теж щось заробляла, і ми сім’я, зрештою.
Якби мова йшла про невелику суму, я б мовчала. Але тут гроші не маленькі і збирали ми їх разом з чоловіком досить довго.
Тепер свекруха і її дочка ще й ображаються на нас і в гості не кличуть, ми раптом стали поганими, бо посміли пам’ятати про борги.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
