Якось мені подзвонила моя сестра. Вікторія сказала, що приїде в Київ.
Сестра відразу взялася заспокоювати мене, що гостюватимуть вони у нас всього лише 3-4 дні. Світлана сказала, що справ у них особливих у місті немає, просто хочуть погуляти з чоловіком і донькою.
Сестра моя живе зі свекрухою і ще давно зізналася якось мені, що вона з великою радістю з сім’єю приїжджає до мене, адже може відпочити від постійних докорів мами чоловіка і родинної рутини.
Я ніколи не відмовляла сестрі, гостинно їй приймала. Та осіннім часом вона перестала рахуватися зі мною.
Світлана приїжджає з порожніми руками, навіть нашому синочкові не купить шоколадку. За весь час, поки гостює у нас ніколи не купить продуктів, зате її чоловік постійно запитує мене, що я готуватиму їсти. Курку він не любить, просить, щоб навіть не купувала, бо вона їм вдома набридла.
А якось Світлана сказала мені, що її донька не хоче спати на підлозі, а хоче на ліжку мого синочка, вона дівчинка і він має поступитися їй.
У нас однокімнатна квартира і готі, навіть на декілька днів, завдають нам труднощів.
Тому я відмовила сестрі цього разу, сказала, що вона з чоловіком і донькою можуть до нас приїхати, але ночувати будуть в готелі.
Світлана образилася, сказала, що й подумати не могла такого, що в неї є рідна сестра в Києві, а вона ночуватиме в готелі.
Потім мені подзвонила мама, сказала, що в мене совісті немає, до мене сестра не так часто приїжджає, а я відмовляю їй в гостині. Каже, що в сестри набагато менша зарплата ніж в мене, то я могла б і сама запросити її в гості.
Але що я зробила не так? Чому я маю годувати її сім’ю?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.