fbpx
Життєві історії
Сестра мені подзвонила з Польщі. Я була здивована, не знала, що вона поїхала за кордон. Та Тамара не просто так подзвонила. Сказала, щоб я поїхала в село і забрала стареньку маму до себе

Моя сестра Тамара залишилася жити з батьками в елі зі своїм чоловіком, коли вони одружилися. А я молодша дитина в сім’ї, коли одружилася, то поїхала жити до свого чоловіка.

Ще багато років тому я мала розмову зі своїми батьками і сестрою, тато з мамою казали, що хто їх догляне – тому хата буде, так буде справедливо. У нас з моєю сім’єю завжди гарні стосунки були, тому ми ніколи не лукавили, а говорили щиро, хто що думає.

Тому й того разу зібралися усі і стали гадати, як краще зробити, щоб кожен зміг розпланувати своє майбутнє і всім добре було.

Зійшлися на тому, що сестра доглядатиме батьків, оскільки там з ними живе. Вони з чоловіком хотіли в хаті зробити ремонт, тому звісно хотіли знати кому вона дістанеться. Хата у батьків велика, гарна, велика земельна ділянка, але ремонту там дійсно хорошого не було давно. А сестра з чоловіком хотіла ще воду провести і газ.

Так і зійшлися на тому. Тамара зробила ремонт, перед тим оформила хату на себе. Я написала відмову.

Загалом все добре було, Тамара доглядала батьків, ми тез з чоловіком навідувалися до них, допомагали по можливості, але основна турбота про тата й маму – лягла на Тамару.

Декілька років тому тата не стало, ми попрощалися з ним, як годиться. Мама після того геть недобре себе стала почувати, ще й вік у неї такий. Нашій матусі вже 73.

А сестра, навіть не повідомивши мене, поїхала з дітьми за кордон, каже у них неспокійно, живуть вони в Одеській області, тому має думати про дітей. А чоловік її десь поїхав на Закарпаття, Тамара сказала, він там волонтерить.

Виходить мама залишилася сама, сестра мені вже з Польщі подзвонила повідомила про це. Виходить для того, щоб я забрала маму до себе, бо я у Вінниці живу.

Я розумію, що Тамара в Польщі надовго, вже дітей там влаштувала, роботу знайшла, хоча у них наче більш менш тихо було вдома. Сказала, що я маю маму забрати до себе, адже вона й так дуже багато років батьків доглядала, а зараз не може, змінилося все.

Я обурилася і запитала, чому Тамара маму не забрала з собою для кращого життя, якщо так піклується про неї. Від мами відмовилася, а від хати не відмовляється.

Тамара поклала телефон, мені більше не дзвонить і сама трубки не бере. Я поїхала і забрала маму до себе. Я не проти, маму свою люблю, але вважаю, що сестра вчинила неправильно.

Тепер ще й чоловік мені постійно цим докоряє, кому хата, а кому мама старенька. Спокою вдома не маю. Не знаю, як бути далі. Хіба в суд іти, щоб частину хати мама мені залишила.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page