fbpx

Сестра хоче шикарне весілля. Грошей ні у неї, ні у батьків немає, тому вся родина дружно вирішила, що я, як старший брат, маю оплатити сестрі бенкет і інші весільні витрати

Моя молодша сестра Ірина образилася на мене, бо вважає, що я їй не допомагаю. Різниця у нас з нею 12 років, я давно пішов з дому, спочатку вчився, потім влаштувався працювати, у батьків ніколи нічого не просив, навпаки, допомагаю їм як можу.

Сім’я наша ніколи не жила в розкошах, швидше навпаки. У нас був великий будинок, але він дістався у спадок від дідуся з бабусею. Батьки намагалися реалізуватися у своїй справі, але не раз по раз нічого не виходило. Власний бізнес прогорів і залишив за собою купу богів.

Продуктовий магазин так само не встиг пізнати прибутки, зачинився за кілька місяців роботи. Боргів тільки побільшало. Наразі батько працює звичайним водієм, а мама повернулася до школи викладати.

Грошей ледве вистачає на життя, тому я допомагаю батькам утримувати весь будинок, в якому проживає дві родини: батьки із сестрою і я із дружиною та дитиною.

Ірина була довгоочікуваною другою дитиною. Батьки ніколи і ні в чому не відмовляли їй. Вона добре вчилася, скромна, спокійна, приємна, але мала норовливий характер, звикла отримувати все, чого захоче.

Після одинадцятого класу Ірина сказала, що поїде вчитися тільки в інше місто. І чим далі, тим краще. І батьки її в цьому підтримали, хоча особисто я був проти. Сам в свій час я вчився в нашому місті і нічого, здобув освіту, знайшов роботу, заробляю гроші.

Я вирішив поговорити з сестрою, переконати її, що може не варто кудись їхати, адже батькам буде непросто її утримувати.

– Це не мої проблеми. Мені треба, хай допомагають, — не замислюючись, відповіла Ірина.

Все вийшло, як і мріяла сестра. Вона поступила в столицю. Тепер уже рештою питань займалися батьки, планували бюджет, думали, як тепер сестрі допомагати. Батько працював вдень та вночі. Мама брала додаткові години у школі, підробляла вдома, вона чудово шиє. Крутилися, як могли, але все одно ледве витягували навчання та проживання сестри.

З’явився варіант перевестися ближче до нас, але Ірина не хотіла їхати. Вона хотіла вчитися тільки в столиці, а потім там і залишитися зовсім.

Мама звернулася по допомогу до мене. Хоч і розуміла, що у мене своя сім’я і потреби. Мені теж нема звідки брати такі суми щомісяця на утримання сестри. Я запропонував Ірині піти працювати, як я колись – поєднував навчання і роботу, копійки не брав у батьків.

Ірина образилася на мої поради. Прийшла до мене мама, почала мене просити оплачувати сестрі хоча б квартиру, а навчання вони з батьком якось потягнуть. Хоч я і був проти, але відмовити не міг. Почав допомагати потихеньку, не розповідаючи нічого своїй дружині.

Вся сім’я затягувала лямки, аби тільки Ірині добре вчилося. Ми всі мріяли, що вона здобуде освіту, влаштується на роботу і потихеньку встане на ноги.

Але отримавши диплом, плани Ірини змінилися. Вона повернулася до батьків і пояснила, що не поспішає виходити на роботу, а хоче відпочити від усього хоча б рік. Але рік затягнувся на чотири. Так і жила вона з батьками, доки не захотіла виходити заміж.

Тепер у нас інша проблема – Ірина хоче шикарне весілля. Грошей ні у неї, ні у батьків немає, тому вся родина дружно вирішила, що я, як старший брат, маю оплатити сестрі бенкет і інші весільні витрати. І це при тому, що батьки ще досі виплачують борги, які йшли на її навчання. А тепер додалися ще й весільні клопоти.

Що мені робити? Весілля обійдеться в чималу суму, яку, зрозуміло, мені ніхто не поверне. Але якщо я відмовлюся все оплачувати, то зіпсую стосунки з сестрою і батьками назавжди.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page