Коли ми з чоловіком одружилися, моя мама пропонувала нам жити з нею, в нас тоді була трикімнатна квартира, в якій жили мама з татом і я. Та мій чоловік вирішив, що жити з тещею він не буде, тому ми хотіли йти на знімну квартиру.
Але наші плани змінила свекруха, яка вирішила їхати в село до своєї мами, а нам залишити свою квартиру. Житло у неї непогане, квартира тепла, в хорошому районі, то ж ми погодилися не думаючи.
Проте все виявилося не так просто, як ми собі думали. Мама мого чоловіка заявила, що ми маємо оплачувати не тільки комунальні послуги, що само собою розуміється, але і платити їй мінімальну орендну плату. Мовляв, якби ми знімали житло, то платили б більше.
Спочатку ми домовилися про символічну суму в п’ятсот гривень, яку віддавати було для нас зовсім не проблематично. Та потім апетити свекрухи почали зростати, вона поступово накидала по 500 гривень, і в результаті ми вийшли на повноцінну орендну плату в розмірі п’ять тисяч гривень плюс комунальні.
Я кілька разів хотіла переїжджати, але чоловік мене переконував, що не варто платити чужим людям, краще ми його мамі допоможемо, адже у неї лише пенсія і додатковий заробіток буде не зайвий. Та й ми вже в цій квартирі обжилися, а від добра добра не шукають.
Прожили ми в квартирі свекрухи майже вісім років, весь цей час їй платили, ремонт гарний в квартирі зробили, бо були переконані, що рано чи пізно квартира нам дістанеться. Але виникла неочікувана ситуація, і тепер я навіть не знаю, що робити.
Справа в тому, що у мого чоловіка є старша сестра. Вона багато років тому вийшла заміж і переїхала жити до свого чоловіка в іншу область. Свекруха тоді віддала їй кругленьку суму, яку збирала багато років в банку, про це мені вона сама розповідала. Тому я була переконана, що майнових претензій у зовиці не виникне.
Та я помилилася. Нещодавно сестра розлучилася з своїм чоловіком, дочка у них доросла, вже живе окремо, а зовиця після розлучення не має де жити, тому повернулася в рідне місто. З мамою в селі вона жити не хоче, каже, що має на квартиру таке ж право, як і ми.
Зараз вона живе з нами. Свекруха мовчить, чоловік теж. А я не хочу так жити, але що робити – не знаю, просто все залишити теж важко, адже ми вклали в це житло багато грошей.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.