Нас у мами двоє: я і сестра Галина. Ми настільки різні, що навіть не віриться, що ми – рідні.
Тягнеться ця історія ще з дитинства. Галина у нас була маленька принцеса, всі бажання якої треба було виконувати.
Та зараз я не про це. Ми виросли, давно маємо свої сім’ї, але в глобальному плані нічого не змінилося.
Ситуація у нас зараз така: я допомагаю мамі, а мама – тягне Галину і всю її сім’ю.
Ми обидві живемо окремо. Я маю власну квартиру, ми з чоловіком добре живемо, зуміли відкрити і розвинути невелику власну справу.
Гроші у нас є, тому я вважаю своїм обов’язком допомагати мамі. Вона живе одна в селі. Має город, і продукти з городу, але на більші потреби я даю гроші.
Наприклад, нещодавно у мами зламався холодильник. Вона хотіла його відремонтувати. Але він був настільки старий, що я вирішила, що ремонтувати там уже нема що, і треба купувати новий.
А новий коштував 20 тисяч гривень. От як мама сама мала б купити собі холодильник? Хіба взяла б під виплату на три роки.
Та ми з чоловіком поки маємо таку можливість, доти їй допомагаємо.
У Галини моєї значно гірша ситуація. Вона живе в невістках, і їй з свекрухою на одній кухні не солодко.
Я все розумію. Але сестра, замість того, щоб разом з своїм чоловіком кудись рухатися, щось робити, вони приїжджають всім сімейством “погостювати” до нашої мами в село.
Такі їхні візити обходяться мамі дуже дорого. Порахуйте самі – двоє дорослих людей і двоє дітей (хлопці, віком 7 і 9 років), приїжджають з пустими руками на кілька днів.
Мамі, щоб приготувати їм сніданок, обід і вечерю, треба і продуктів не на тисячу гривень купити, і коло плити весь день стояти.
Приїхала я в суботу в село, привезла мамі продукти, і застала таку картину: мама на городі працює, а сестра моя засмагає на подвір’ї.
Я її питаю:
– Галино, а тобі не соромно? Лежиш, а мама працює!
А вона мені:
– Не твоя справа!
Може, і була б не моя, якби вона не їла ті продукти, які я мамі купую.
– Так, – кажу. – Або ти стаєш до роботи мамі допомагати, або якщо приїжджаєш відпочивати, то привозь з собою продукти на вас усіх! Скільки можна маму об’їдати?
Сестра образилася дуже, зібрала дітей, і вони поїхали.
Маму це дуже засмутило, вона каже, що не треба було цього робити, що їжі би на усіх вистачило.
А я вважаю, що зробила все правильно, і справа тут зовсім не в їжі, а в ставленні до інших людей.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться