fbpx
Життєві історії
Сестра була впевнена, що дядько подарує їй на весілля ключі від квартири. Дядько Павло був заможним, ні дітей, ні сім’ї у нього не було. Проте він вручив інший щедрий подарунок: путівки на море в п’ятизірковий готель для молодих. Він завжди нас любив, але вже півтора роки з нами не спілкується. Його зрозуміти можна, я б теж втратила віру в людей, якби мої рідні і близькі хотіли від мене тільки грошей

У мого тата є молодший брат Павло. Коли наприкінці 90-х всі гроші перетворилися в прості папірці, наша сім’я втратила цінності всіх накопичень. Тоді ми жили дуже бідно. Нам із сестрою тоді виповнилося 5 і 8 років. Я – молодша донька. Тоді батькам довелося продати майже всю нерухомість за безцінь, щоб з’явилися кошти на існування.

Дядько Павло, бачачи, через що доводиться проходити нам, дітям, і нашим батькам, щоб ми не голодували, вирішив ніколи не мати дітей з страху не прогодувати їх. Відтоді він перестав вірити владі і почав сподіватися лише на себе. Йому вдалося створити власний бізнес, він почав непогано заробляти, а гроші переводив у різні іноземні валюти та зберігав в банках.

Ще тоді казав, що пенсії тут ніхто не дочекається, і він не хоче викидати гроші даремно. Так його «пенсія» зараз лежить на вкладах, звідки він зможе зняти її через кілька років. Живе дядько Павло дуже забезпечено, у нього є кілька квартир, кілька авто, його бізнес досі процвітає.

Півтора роки тому моя сестра вийшла заміж. Дядько Павло був серед найбільш шанованих гостей, адже сестра була впевнена, що він подарує їй квартиру. Проте дядько вручив інший щедрий подарунок: путівки на море в п’ятизірковий готель для молодих. Він завжди нас любив. Ми йому заміняли власних дітей. Завжди підкидав нам кишенькові. Ніколи ні в чому не відмовляв.

Сестра після весілля з ним відмовилася розмовляти. Жодного разу не подзвонила з відпочинку, і поштою на електронні листи не відповідала. Коли вони повернулися, вона просто розридалася. Виявляється, вона чекала в подарунок нерухомість. Знала, що у дядька на рахунках багато грошей, думала, що буде подарунок у вигляді квартири для молодої сім’ї.

Поки я її заспокоювала, випадково ляпнула «ти тільки йому ці претензії не вислови випадково». Але я спізнилася, бо сестра вже встигла все сказати дядькові. Я потім ходила до нього вибачатися за сестру.

Дядько не дав договорити, сказав, що вибачаються тільки за свої, а не чужі вчинки. Так тепер з нами і не спілкується вже півтора року. Прикро. Але його зрозуміти можна. Я б теж втратила віру в людей, якби мої рідні і близькі хотіли від мене тільки грошей.

Фото ілюстративне – nevesta.info.

facebook