fbpx

Руслану було 43 роки, у нього була своя сім’я, але він не дуже був задоволений своїм особистим життям. Тому, зустрівши красуню Ліку, чоловік зробив пропозицію дівчині. Він відразу розлучився, пара почала жити разом, але минуле дівчини не давало їм спокою

Кохання перемагає все…

Самотній чоловік їхав на розкішному автомобілі по місту. Уже була кругла ніч, але його це не бентежило, була поставлена ​​певна мета … Він уже був практично на околиці міста. Саме тут, на виїзді з міста, як і належить для великих міст, промишляють «нічні метелики». За матеріалами

Машина зупинилася, до неї підійшло кілька представниць найдавнішої професії. Однак, одна з них була просто незрівнянною.

– Скільки? – запитав чоловік у дівчини. Не чекаючи відповіді, сказав:

– Сідай, я згоден.

З цього моменту почалася нова сторінка життя директора однієї зі столичних компаній Руслана.

Чоловікові було 43 роки, у нього була своя сім’я, але він не дуже був задоволений своїм особистим життям, тому і нарешті зважився на подібні кроки.

Провівши першу частину ночі з Лікою за призначенням, бізнесмен у другій частині розповів дівчині про свої проблеми, про те, що його сім’я тріщить по швах і він хоче з усім цим покінчити.

Дівчина розповіла Руслану, що її доля почалася в дитбудинку і тепер вона працює тут за гроші, щоб хоч якось вижити.

На ранок Руслан розплатився і пара розлучилася.

Однак, вже через 3 дні Руслан знову приїхав на точку. Ліка працювала в цей день, і чоловік знову скористався її послугами.

Друга ніч пролетіла, як мить. На ранок чоловік зробив пропозицію дівчині.

Він хотів, щоб Ліка закінчила своє ремесло і переїжджала до нього жити через тиждень.

За цей час він владнає всі питання – розлучиться з дружиною і підготується до прийому дівчини.

Дівчина погодилася, але вже через дві години на телефон Руслана подзвонили.

– Доброго дня шановний. Це тобі дзвонять з траси, – пробасив чоловічий голос.

– А хто конкретніше? – запитав Руслан.

– Давай зустрінемося сьогодні о 3 годині в кафе. Я тобі ще подзвоню. Це стосується Ліки, – продовжив бас.

О 3 годині Руслан був у кафе. Через кілька хвилин там же з’явився і хлопець спортивної статури в кепці.

Він дістав телефон і зробив дзвінок. Миттєво телефон Руслана задзвонив.

Хлопець представився Зурабом – “директором” Ліки. Компанія присіла в кафе.

– Я тут чув, що ти хочеш з Лікою жити разом. Це так? – запитав хлопець.

– Так, – відповів Руслан.

– А ти знаєш, скільки мені вона приносить грошей?

– А мені то що з цього?

– А нічого, я її виростив, а такі, як Ви, з нею жінкам своїм зраджуєте. Добре живете …

– А тобі то що, гроші отримуєш з цього?

– Це вірно. Ти вірно зрозумів про гроші. Якщо хочеш Ліку, плати відступні.

Руслан взяв час подумати. Поговоривши з Лікою, він зрозумів, що дівчина вже практично зняла кайдани і готується стати нормальною жінкою.

Все запланували вже на наступний. Руслан передав гроші, після чого чоловіки попрощалися.

Пара зажила. Ліка влаштувалася на роботу. Руслан був дуже щасливий, адже з ним була красива дівчина, дивлячись на яку, у чоловіка прокидалася друга юність.

Руслан обдаровував дівчину дорогими подарунками. Однак, ідилія була порушена.

В один момент Ліка повернулася з роботи дуже засмученою. До неї приходили хлопці з колишньої роботи.

Руслан подзвонив Зурабу. Той був у гарному настрої.

– Я ж тобі грошей заплатив за Ліку, що тобі ще треба? – прокричав Руслан.

– Тихіше тон. Я думаю, що це була тільки перша частина оплати. Давай ще стільки ж і я тебе залишу назавжди, слово даю.

– Заплачу, але, якщо ще ти або твої люди наблизяться до неї, я знайду тебе і здам ментам, – відповів чоловік і повісив слухавку.

На наступний день Руслан знову зняв гроші і віддав їх Зурабу.

Той перед Русланом, просто перед богом заприсягся, що більше жодна людина з її колишнього оточення до неї не наблизиться.

Руслан і Ліка продовжували жити разом, але чоловік почав помічати, що Ліка знову засумувала. Руслан вже подумав, що минуле знову потривожило кохану.

Але цього разу на нього чекала інша новина, значно приємніша:

– У нас буде дитина. Дякую тобі, коханий.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page