На своєму власному прикладі я переконалася, що життя інколи нам підкидає сюжети, значно цікавіші, ніж у фільмах.
Часом важко передбачити, яким буде наступний життєвий сюжет.
Моя історія може здатися вигадкою, але, нажаль, всі ці події відбувалися в моєму реальному житті.
23 роки тому я поїхала на море в Херсон, там я познайомилася з місцевим хлопцем, Русланом.
Ці кілька днів, які ми з ним провели разом, назавжди змінили наше життя, адже за цей час встигли дуже сильно закохатися.
Потім ще пів року писали листи і зідзвонювалися з стаціонарних телефонів, бо мобільних у нас тоді ще не було.
А на Різдво Руслан приїхав до мене з невеликою валізкою і сказав, що назавжди.
Він зробив мені пропозицію, і я погодилася.
Моєму щастю не було меж. Ми одружилися і стали жити у мене.
У народився син, а через кілька років і донечка.
Все було настільки гарно, що нам заздрили всі наші знайомі. Я і сама не могла натішитися нашому щастю.
Руслан щоліта їздив додому, там у нього залишилася мама.
Я якщо і їхала з ним, то максимум на 10 днів, через роботу, а він залишався там майже на все літо.
А 6 років тому Руслан приїхав з дому якийсь сам не свій. Я бачила, що з ним щось відбувається, але не могла зрозуміти, що саме.
А потім мене ошелешив, що покохав іншу. Тому пропонує мені розлучення.
І вже через кілька днів після цієї розмови він зібрав свої речі і поїхав назад в свої рідні краї.
Нашим дітям тоді було: сину – 12, дочці 9 років. Вони не розуміли, чому тато від них пішов. І я теж не розуміла.
Ця подія настільки мене вибила з колії, що я важко захворіла, навіть думала, що вже не вийду з цього.
Але через рік я подолала цю важку недугу і поїхала в Чехію. Там я мала ще підлікуватися.
Але сталося так, що була нагода залишитися в цій країні, і я скористалася нею.
За весь цей час колишній чоловік жодного разу мені не подзвонив, не запитав, як у мене справи. Платив лише мізерними аліментами, і все.
В Чехії справи у мене пішли добре, я непогано заробляю, і навіть забрала до себе дітей.
Про колишнього я вже і думати перестала, а тут він сам про себе нагадав.
Зателефонував мені і попросив допомоги. У них з дружиною народилася дитина.
З малюком не все гаразд, є проблеми із здоров’ям, тому їм зараз потрібна велика сума грошей.
Руслан просив у мене 4 тисячі євро. Обіцяв, що поверне, але я розумію, що не факт, що буде саме так.
Проте гроші я йому дала. Сама не знаю чому. Просто не могла пройти осторонь чужої біди.
До того ж, ця дитина є рідною людиною для моїх дітей, нехай лише по батькові.
Може колись вони будуть спілкуватися, підтримувати одне одного. Життя довге, хто зна, як воно буде.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
