fbpx

— Рoзвeдений мужик з двома маленькими дітьми? Ти з глузду з’їхала! Навіщо тобі це треба? — кричала мама. — Ти не розумієш, що попередня сім’я завжди буде присутня в його житті. – Та Кирило мене майже носив на руках. А два тижні тому все встало з ніг на голову

Історія, яка змушує замислитися.

— … Я перевезла до батьків свої речі й сина! — розповідає 30-річна Оля. — Через два тижні з моєї квартири мають з’їхати орендарі, переїдемо туди … Чоловік кричить на мене, що я зрадниця. Як це я його залишаю з двома доньками. Але я його ще перед весіллям попереджала, що ця сім’я — це тільки його проблеми! За матеріалами

… Зараз Оля згадує, як три роки тому її батьки відмовляли від шлюбу з Кирилом.

— Розведений мужик з двома маленькими дітьми? Ти з глузду з’їхала! Навіщо тобі це треба? — крuчала мама. — Ти не розумієш, що попередня сім’я завжди буде присутня в його житті, притягне дітей додому, ще й перша дружина буде маячити перед очима.

Оля й сама не раз обдумувала своє рішення. Вона — молода і симпатична дівчина, та й скільки чоловіків до неї залицяються, куди красивіші й багатші за Кирила. Але покохала вона його з першого погляду, ще й він наполегливо добивався її прихильності.

Після весілля жили дійсно добре. Кирило майже носив дружину на руках. Згодом у них народився син й Кирило, на диво, виявився чудовим батьком: і купав, і гуляв з коляскою, і вставав до дитини вночі.

Й попередня сім’я не дуже турбувала. Кирило платив аліменти й деколи гуляв з доньками. Ольга ж ними навіть не знайома.

А два тижні тому все встало з ніг на голову.

Колишня дружина Кирила серйозно захворіла, і дітей потрібно забирати мінімум на пів року, поки вона проходить лікування. Ситуація складається так, що, крім Кирила, забирати дівчат нікому.

Дітям натомість 12 і 7 років. Молодша пішла тільки в перший клас: її доведеться водити за руку в школу й забирати, робити уроки, годувати.

— Я що, мати Тереза, чи що? — злиться Ольга. — Навіщо мені це треба? У мене маленька дитина, якій двох років немає. Я не впораюся ще з двома! Нагадую тобі, про що ми домовлялися: ці діти твоя справа!

— Ну а мені як бути? — розводить руками чоловік. — Ти сидиш в декреті. Гуляти все одно ходиш, і готуєш теж. Хіба важко посмажити пару зайвих котлет?

Ольга, не задумуючись, зібрала речі й переїхала до батьків.

— Хіба так можна! — ледь не плаче свекруха. — Кинула чоловіка у важкий момент! Очі бачили, що брали…а як він зараз сам має справитися?

Краща подруга, навпаки, Олю підтримує.

— Все ти правильно зробила, ті діти то тільки його справа! — каже вона.

Ви вважаєте Ольгу зрадницею?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page