– Оксано, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – стала скаржитися Надія.
– З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася Оксана.
– В тому то і справа. Якщо мама каже “Все в мене добре”, це означає, що насправді все навпаки, – ділиться своїми думками Надія.
Мама дівчат, Анна, вже 8 років на заробітках в Італії. Поїхала вона за кордон заради своїх доньок, бо хотіла їм допомогти.
У Анни була двокімнатна квартира. Чоловіка у неї не було, він залишив її заради іншої, і відтоді Анні довелося ростити своїх доньок самій. Добре, що хоч квартирою не захотів чоловік ділитися, а залишив все їм.
Та Анна розуміла, що квартира одна, а доньок дві, тому треба щось думати. А що тут думати, при мінімальній зарплаті житло точно не купиш, тому у мами був один лише варіант – їхати за кордон і там заробити на квартиру.
Прискорило цей процес і те, що старша донька, Оксана, сказала, що заміж виходить, і після весілля приведе чоловіка додому.
Довго Анна не вагалася, зробила старшій доньці весілля, зібрала валізи і поїхала в Італію. Оксана привела чоловіка в їхню квартиру, вони двоє жили в одній кімнаті, а молодша, Надія, в іншій.
Розуміла Анна, що це недобре, що неодружена сестра живе з одруженою разом, тому з усіх сил намагалася економити кожен зароблений євро, щоб якомога швидше придбати квартиру.
За 6 років Анна таки змогла придбати житло і зробити в ньому ремонт та обставити меблями. Тож молодша донька як вийшла заміж, так відразу і переїхала в новеньку двокімнатну квартиру в новобудові.
Старша Оксана не мала нічого проти, вона з чоловіком залишилася в їхній старій квартирі, а Надія з чоловік переїхала в нову, але з умовою, що коли мама повернеться, вона житиме з ними.
Анна ж продовжувала працювати і відправляла всі зароблені гроші додому, бо хотіла дітей підтримати, внукам допомогти.
З доньками вона говорила по телефону щодня. І завжди їм розповідала в деталях, як у неї справи, що вона вона їла, що робила.
А тут, вже який день Анна уникає розмов з дітьми, або говорить дуже коротко: “У мене все добре”, і на тому все. От молодша донька не на жарт і захвилювалася.
Оксана заспокоювала Надію, що все буде добре, але молодша донька не могла заспокоїтися, знайшла в соціальній мережі мамину подругу, таку ж заробітчанку, і написала їй повідомлення, в якому запитала, як її мама.
Яким же було здивування Надії, коли та жінка їй відписала і повідомила, що Анна в лікарні.
Надія не вагалася жодної хвилини, в той же день вона знайшла перевізника, і замовила в нього найближчий квиток до Риму, так що вже за два дні вона була на місці.
Анна своїм очам не повірила, коли в її лікарняну палату зайшла не тільки її подруга, але і її донечка. Від розчулення вона не могла стримати сліз.
Надія стала її розпитувати, що сталося, і заодно картати, чому мама не сказала їм з сестрою про те, що у неї проблеми.
Анні вже було нікуди діватися, і вона пояснила, що хвороба застала її зненацька, і вона потрапила в лікарню. На лікування потрібні гроші, яких у неї немає. Мінімум 10 тисяч євро.
– Не переживай, мамо, ми обов’язково щось придумаємо, – запевнила Надія. Вийшла в коридор, набрала сестру і сказала, що треба продавати одну з квартир, щоб допомогти мамі.
– Ви справді хочете продати квартиру? – здивовано запитала мамина подруга-заробітчанка.
– Так. Ви ж бачите, що іншого виходу немає, – знітилася Надія.
– Чому ж немає? Є. Я дам вам ці гроші. Мама одужає, заробить і за рік, дасть Бог, віддасть.
– Чому ви це робите? Ми ж для вас чужі люди?
– Тому що я вперше бачу таких добрих дітей. Як правило, у нас, заробітчанок, все навпаки – діти готові з нас витягнути останні соки. А ви молодці. Тому я і хочу щиро вам допомогти.
Через кілька місяців Анна одужала, поїхала додому, щоб трохи відпочити, а потім повернулася ще на рік в Італію, і віддала подрузі борг.
Ця історія закінчилася щасливо лише тому, що кожен в ній поставив на перше місце не гроші, а людські стосунки, любов і милосердя.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
