Моєму синові 35 років, на жаль, чотири роки тому він розлучився. Розлучення Андрій переживав важко, бо не хотів розходитися, ініціатором розриву стала його дружина. Зібрала дітей і поїхала до своєї мами.

Я не до кінця розумію, що там між ними трапилося, жили вони окремо, правда поруч зі мною (у нас дві квартири на одному поверсі). Я до них зайвий раз не заходила, в їхні справи не втручалася. Розлучилися – їхня справа, хоча дітей мені звичайно шкода. Залишилося двоє дітей – шестирічна дочка і дев’ятирічний син. Треба сказати, що мій син чудовий батько: аліменти платить акуратно, дітей любить, спілкується, бере участь у вихованні, щиро за них переживає.

Квартира, яка залишилася, моя, тому на неї колишня невістка не претендує, але навіть після розлучення вона не дає спокою Андрію, постійно нав’язує йому дітей. А я хвилююся за сина, хочеться щоб і у нього склалося особисте життя. Не вийшло перший раз, значить, треба пробувати ще раз.

Знову він з дівчиною розлучився, і знову через колишню дружину. Тільки но вона дізнається, що у Андрія з’явилася якась жінка, відразу починає дзвонити по десять разів на день. То одне дітям потрібно, то інше. То забрати дитину звідки-небудь вона не встигає, то відвезти до лікаря, то терміново треба щось купити. На вихідні постійно діти у батька, кожного разу, з вечора п’ятниці до ранку понеділка.

Андрій допомогти ніколи не відмовляється. Збирається і їде: везе все необхідне, налаштовує комп’ютер старшому синові, тому що невістка нічого в цьому не розуміє, забирає до себе на тиждень одного, коли інша дитина хворіє.

Колишня невістка без жодних проблем дзвонить йому і серед ночі, і пізно ввечері. Вважає, що має на це право, це ж з приводу дітей.

Я вже думала, син буде одружуватися, така хороша ця Настя була. Вона зустрічалася з Андрієм майже рік, але недавно не витримала і вона. Якраз півроку назад колишня невістка влаштувалася на нову роботу з відрядженнями.

Відрядження невеликі, в основному по містах нашої області і сусідніх областей, і ​​не більше, ніж на кілька днів. Проте трапляються вони часто, завжди несподівано і в самий невідповідний момент.

Зате як тільки Андрій розлучився зі своєю дівчиною, всі відрядження як рукою зняло! І інші проблеми теж. Більше їй від Андрія нічого не треба. Ні забрати нікого, ні приїхати серед ночі. Вона з усім чудово справляється сама.

Я хвилююся, що син так і не одружиться ніколи, а я ж йому щастя бажаю. От нещодавно я поділилася своїми побоюваннями з своєю знайомою, а вона мене здивувала, каже, що моя колишня невістка має право так поводитися – татусь теж має відчути свою відповідальність за дітей.

З подругою я не згідна, невістка сама вирішила піти, син сім’ю не руйнував, то ж тепер він теж має право на щастя.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.