Ми з чоловіком розлучилися ще 7 років тому. На той час ми прожили разом 12 років, і у нас було дві доньки: 11 і 8 років.
Розійшлися ми тому, що у мого чоловіка з’явилася інша жінка.
Я б нічого не знала ще довго, адже моєю суперницею стала моя добра знайома. Ми з нею вже довгий час зналися, інколи навіть зустрічалися у спільних знайомих, але я навіть подумати б не могла, що вона поклала око на мого чоловіка.
Марина моя ровесниця, але вона ще жодного разу не була одружена.
Зустрічалися вони з моїм чоловіком таємно більше року, а потім Марина зрозуміла, що чекає дитину, і наполягла на тому, щоб мій чоловік мені про все розповів.
Так я дізналася правду – дуже гірку і болючу.
Ми з чоловіком розлучилися, він пішов до Марини. Але з нею він вже не розписувався, хоча сина він записав на себе.
Невдовзі у них народився ще один син, і тепер у мого чоловіка є четверо дітей.
Від наших дочок чоловік не відмовляється, він дає їм гроші, купує все, що треба, часто проводить з ними час.
От тільки на ці зустрічі з нашими дівчатами, чоловік завжди бере ще й двох своїх маленьких синів. Він вважає, що вони між собою рідні, тому повинні знатися і спілкуватися.
Спочатку я була проти, і не пускала дітей на ці зустрічі.
Але згодом до мене дійшло, що діти і справді нічого не винні. Коли нас не стане, вони будуть надійною опорою один для одного.
І знаєте, що я ще помітила? У моїх дочок зникла образа на батька.
Особливо ображалася і ревнувала моя молодша дочка, адже коли чоловік від нас пішов, їй було всього 8 років, і батька їй дуже не вистачало.
Тепер я бачу, що вона дуже радіє, коли зустрічається з батьком і братиками.
Коли я все це зрозуміла, то перестала забороняти дітям зустрічатися з колишнім чоловіком.
Більше того, бувало, що дівчата приводили своїх молодших братиків до нас додому, і я приймала їх у себе.
Мої знайомі не розуміють, що у нас в сім’ї відбувається, багато хто вважає, що це ненормально.
Але я вважаю, що все нормально. Так, звичайно, чоловік поступив зі мною некрасиво. Але діти тут ні до чого.
Ну хіба я не права?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна