fbpx
Життєві історії
Родичі на наше весілля не приїхали, але передали через свекруху гроші. А вона, не порадившись з нами, вирішила купити нову шафу, яка нам в квартирі зовсім не підходить

Ми з Валерієм разом вчилися в університеті, я місцева, а він приїжджий. Після закінчення навчання влаштувалися на роботу і почали відкладати на перший внесок на житло. Коли необхідна сума була зібрана, ми вирішили взяти в кредит двокімнатну квартиру, і одружитися.

З свекрухою та іншими родичами чоловіка я познайомилася лише за кілька днів до весілля. Приїхали вони до нас на урочистість: свекруха зі свекром, зовиця з донькою – вчотирьох. Ми їх заселили в нашу нову квартиру, де тільки ремонт зробили.

Свекрусі дуже хотілося подивитися, як влаштувався син в столиці. Вона із захопленням прийняла нашу пропозицію одразу з вокзалу піти у нову квартиру.

Ремонт був майже закінчений, залишалися лише дрібні доробки: світильник навісити, плінтус прикрутити, штори повісити, зустріти доставку дечого по дрібниці. З великих недоробок був лише один пункт: у передпокої планувалася велика вбудована шафа з дзеркальними дверима та підсвічуванням, вона вже була обрана в каталозі. Але у зв’язку з весіллям грошей на неї у нас не вистачило, і ми вирішили відкласти замовлення на кілька місяців.

Замість того, щоб нас похвалити, які ми молодці, самі все без їхньої допомоги зробили, свекруха із зовицею все досконально оглянули, задали купу запитань типу: «А це що? А ото навіщо? Ой, а це як зроблено? Треба ж, як цікаво, я такого у нас і не бачила, дорого, мабуть, обійшлося?».

– А що в передпокої так порожньо? – поцікавилася свекруха. – Сюди було б добре збудувати шафу для сезонних речей! Ми тут вам трохи привезли грошей, інші родичі на весілля зібрали, їх якраз можна було б витратити на шафу!

Я їм сказала, що саме так ми і хочемо зробити – замовити вбудовану шафу.

Свекруха, побачивши наш вибір, заохала, що ці дзеркальні дверцята, мовляв, такі непрактичні! У її подруги така шафа, дзеркала потрібно буде регулярно мити, на них будуть розводи, до того ж, теоретично, вони можуть тріснути.

Ну, ми якось спробували зам’яти цю тему, перевести розмову, проблеми все ж таки треба вирішувати в міру надходження. Свекрусі сказали, що це наш вибір, і ми хочемо дзеркальну шафу!

Родичі чоловіка залишилися в новій квартирі, а ми вирушили на знімну, де жили під час ремонту. Після весілля у нас було заброньовано номер у готелі.

І до весілля ми, виходить, у нашій квартирі не були! Приїхали наступного дня з готелю, а там! Дерев’яна шафа і якась напівтумбочка-напівкомод із популярного магазину, де продається все. Нове придбання зовсім ніяк не пасувало нам до наших ремонтів і планів.

Я стояла і дивилася, не знаючи що й сказати. Свекруха на мене дивиться, питає, тобі, не подобається, чи що? Ні, говорю, ні крапельки не подобається. А нам, каже свекруха, дуже сподобався! Ми вирішили, що він дуже добре виглядатиме у вас у передпокої!

Це ж треба було ще таке провернути теж – за день купити, доставити, зібрати. Ще й коробку з упаковками викинули одразу, звичайно…

Я чоловікові кажу – попроси у матері хоч би чек! А він – не треба! Не смій говорити мамі, що тобі щось не подобається, типу вона хотіла зробити як краще!

У результаті батьки поїхали додому, горді собою досі, а в передпокої нової квартири так і стоїть ця шафа, камінь спотикання. Чоловік не має наміру прибирати його навіть зараз – це подарунок родичів! Мама вибирала!

Змінити її на іншу чоловік теж не погоджується, каже, що мама образиться. А що мені робити? Чому свекруха не віддала нам гроші, щоб ми самі ними розпорядилися?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page