fbpx
Життєві історії
Родичі чоловіка приходять до нас на дні народження з порожніми руками. Кажуть, що ми багаті, у нас і так все є

Я завжди вірила в те, що жити в багатодітній сім’ї дуже весело і добре, тому що у дітей завжди є близькі люди поряд, з якими можна обговорити усе, що спадає на думку, які завжди підтримають тебе і допоможуть у будь-яку хвилину.

Мій чоловік народився і виріс саме в такій сім’ї.

Олексій завжди розповідав мені дуже багато смішних та дотепних історій зі свого дитинства.

Однак в реальному житті, на жаль, багатодітні родини не завжди такі щасливі, як дивляться на це діти в дитинстві. Адже в житті поки усі діти виростають, то батьки так втомлюються, заробляючи гроші на все, що перестають помічати усі радості життя і це, врешті, не робить ні їх самих, ні їх дітей щасливими.

Лише зараз я зрозуміла, що мати багато братів і сестер, не завжди добре. Так принаймні стало у мене.

Ми з чоловіком добре влаштувалися в житті, але все це нам далося не просто так, ми багато і старанно працювали, не шкодуючи своїх сил. Зараз маємо гарну квартиру, у кожного своє авто, плануємо дітей.

Братам та сестрам чоловіка в житті так не пощастило, вірніше сказати, вони, напевно, доклали менше зусиль, щоб покращити собі життя, та й зараз, особливо, цього не прагнуть.

Зате постійно звертаються до нас за допомогою. То потрібно їм в нас декілька днів пожити, адже ми живемо в столиці, тут квартири дорогі, а вони на оренді хочуть зекономити. То їм потрібно позичити грошей, які вони, звісно, віддають потім місяцями, поки ми з чоловіком скажемо, щоб решту залишили вже собі.

І так постійно. Брати і сестри можуть спокійно прийти до нас на день народження без подарунка, адже кажуть, що ми багатші за них, та й у нас все є, а щось дороге купити вони собі дозволити не можуть. Я не розумію такого, справа в тому, що можна подарувати хоча б символічний подарунок, щось для душі, а не прийти з порожніми руками.

А нещодавно я сказала чоловікові, щоб в усьому відмовляв своїй родині, адже чим більше ми їм допомагаємо, тим більше вони просять. Давно про вдячність забули.

Після того родина чоловіка навіть не спілкується з нами. Виявляється, ми їм потрібні були лише з корисливих цілей. І добре, що ми хоч зараз зрозуміли це.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page