Мене в повній мірі можна було б назвати щасливою – в свої 30 років я досягла дуже багато. Родом я з невеликого Закарпатського містечка, змогла в столиці відкрити салон краси, а також стала директором однієї великої фірми, сама купила собі квартиру і авто.
В день мого ювілею я отримала багато сюрпризів і подарунків, родичі і знайомі хвалили мене, говорили, яка я красуня і розумниця. Але от сама я так не думаю, якийсь сум огорнув мою душу, адже мені вже 30 років, а у мене немає ні чоловіка, ні дітей.
Вдома на мене завжди чекає мама, та в своє маленьке містечко я повертатися не збираюсь, адже там для мене немає жодних перспектив. А тут, в столиці, у мене є все, окрім жіночого щастя.
Мій шеф, якому зараз 55 років, готовий заради мене на все, він розлучений, дуже багатий, і хоче, щоб я стала його дружиною. Але він ровесник мого батька, і скільки б у нього не було грошей, заміж за нього я точно не піду.
Я ще з дитинства мріяла, що мій наречений буде високий, спортивної статури, чорнявий. Але майже всі красені, яких я зустрічала, були наpцисами, а мені хотілося знайти рідну душу, з якою рука об руку можна було б пройти до кінця життєвий шлях.
Під вечір мого дня народження мені на телефон прийшло повідомлення, серце затріпотіло, коли я побачила, що це написав Тарас. Він привітав мене з святом, хоча до того ми не спілкувалися два роки.
Тільки коли я його втратила, я зрозуміла, яким рідним і дорогим він є для мене. Тарас був поруч, коли я лише піднімалася по кар’єрних сходинках, допомагав і підтримував мене.
Для мене він був лише добрим другом, а я для нього була чимось більшим. Він не раз говорив мені, що любить мене, а я не вірила. Адже Тарас був одружений, жив з дружиною, виховував сина.
Я не розуміла, як він може любити і дружину, і мене. Тому я не сприймала всерйоз його слів, і зустрічалася з іншими хлопцями, намагаючись влаштувати своє особисте життя.
Одного разу Тарас мене сильно приревнував і відтоді ми не бачилися. Два роки від нього не було жодної звісточки, а тепер він сам перший написав мені.
Тарас повідомив, що він розлучився з дружиною і виїхав в США, зараз живе в Нью-Йорку.
Він сказав, що так і не зміг мене забути. Пропонує їхати до нього, каже, що ми одружимося. Але попередив, що будемо разом починати все з нуля.
Тепер переді мною стоїть вибір – кинути все і їхати до нього, стати щасливою дружиною, і як Бог дасть, мамою. Чи залишатися тут, в теплому насидженому місці, де в мене є успішна кар’єра і власне житло.
Рішення треба приймати зараз, а я розгубилася. Як би не помилитися…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.