Так, я знаю, що рідню чоловіка треба поважати, але я волію не часто з ними зустрічатися. Ми спілкуємося остільки-оскільки: іноді телефонуємо один одному з його сестрою і мамою, раз в кілька років приїжджаємо в гості.
Ми з чоловіком в силу роботи живемо в іншому місті, знімаємо житло і накопичуємо гроші на квартиру в рідному місті. Я працюю вчителем, беру додаткові заняття, так що на шиї у чоловіка не сиджу і свою лепту, в нагромадженні на наше майбутнє житло, я теж вносила.
І ось одного разу я стою кухні, готую їсти чоловікові, скоро прийти вже повинен. Дзвонить мені свекруха, вся в сльозах. Розповіла, що у Ірини, сестри чоловіка, донька захворіла, потрібно лікування за кордоном.
– Ви допоможіть, чим зможете, я в боргу не залишуся, – благала свекруха.
Моя племінниця – чарівна дівчинка 9 років. Вона активна, розумна, добре вчиться. Розмова закінчилася на тому, що мама чоловіка сказала, що Ірина зараз відправить мені фото лікарняних виписок, щоб не бути голослівною.
Повідомлення від Ірини я отримала. І вирішила перевірити фото через пошук картинок. І знайшла повний збіг, за винятком імені. Я зрозуміла, що це просто фото, взяте з інтернету, і що мене намагаються обдурити.
Я судорожно схопилася за телефон, збираючись телефонувати чоловікові. Але він мене випередив:
– Ірина подзвонила. все розповіла. Я з банку йду, прости, я не міг залишити дівчинку в біді. Я перевів сестрі майже всі наші гроші.
Я не встигла. Мрії про свою квартиру так і залишаться мріями, подумала я.
– Ірина нас обдурила, адже вона знала, що ми збираємо на квартиру. Я не могла стримати емоцій.
– Ти впевнена? Чи не плач, зараз я приїду і в усі розберемося, – пообіцяв чоловік.
Сестра чоловіка слухавку не брала, а свекруха гаряче нам подякувала і сказала, що Ірина з донькою вилітають вже завтра. Вирішивши, що розмову з ними повинен вести чоловік, я попрощалася з свекрухою.
Чоловік ретельно вивчив фото сестри і фото з інтернету в групі хворої дівчинки.
– Дійсно – видно, що імена підтерті. І все написане – слово в слово. так не буває? Збирайся, поїдеш до сестри.
На порозі свекрухи я стояла через три дні. Вона мені не повірила, почала дзвонити дочці, але Ірина була недоступна. Тоді вона зателефонувала Леоніду, колишньому зятеві, поцікавитися, чи полетіла Ірина з донькою чи ні.
– Ірина полетіла, а дочка зі мною. Привезла кілька днів тому, без попередження. Сказала, Ви з нею посидіти не можете. Довелося відпустку взяти на роботі, – повідомив Леонід.
– Як у тебе? А як же лікування, Ірина гроші збирала, – розгубилася мама чоловіка.
– На яке лікування? – здивовано запитав Леонід. – Ірина полетіла за кордон, сказала, що у справах. А що трапилось?
Свекруха нарешті все зрозуміла. Закінчивши розмову, вона розплакалася:
– Я чесно не знала. Як вона могла? Зазіхнула на святе! Як можна було прикриватися здоров’ям дитини? Багато віддали? Я не знала прости мене. Та якби я знала, нізащо б не подзвонила!
– Ви ж не все Ірині віддали? Наскільки я пам’ятаю, ви на двокімнатну збирали. На однокімнатну на окраїні вистачить?
– Повинно, якщо без ремонту, – сказала я, порившись на сайті продажу нерухомості.
– Робимо так: я вам свою квартиру віддаю, а ви мені однокімнатну купите. І з ремонтом допоможете, я вже сама не впораюся. А Ірина нехай живе, де хоче.
Чоловік прилетів на оформлення дарчої, відразу після цього ми віддали залишки накопичень свекрусі і вона купила собі квартиру. Спасибі свекрусі, не очікувала від неї. Думала, вона осторонь залишиться або дочку виправдовувати буде. А вона нам віддала свою квартиру.
Доля Ірини нам не відома. Наші спільні знайомі сказали, що вона переписувалася по інтернету з іноземцем. Можливо, вона так намагалася влаштувати особисте життя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
