Свою дочку я ростила сама, чоловік від мене пішов, коли вона ще в школу не ходила.
Мені тоді ніде було жити, і від безвиході я повернулася в село до батьків.
Добра я там не зазнала, тому що крім тотального безгрошів’я я ще постійно вислуховувала постійні картання і докори мами, що якби я вибрала собі кращого чоловіка, то не довелося б зараз так бідувати.
Мені не було що сказати в своє оправдання, бо я справді вийшла заміж всупереч волі батьків, вони не хотіли такого зятя, але я була засліплена любов’ю.
Все вийшло так, як вони казали, чоловік проміняв мене на іншу, а я залишилася сама, та ще й з дитиною.
Так ми і жили, в бідності, але коли дочка підросла, я наважилася поїхати на заробітки в Італію.
Наталя моя росла примхливою дитиною, вся в свого батька, тому коли я поїхала, вона завдала багато клопотів бабусі, моїй мамі.
Дочка завжди мені дорікала, що я її залишила напризволяще, тому я намагалася з усіх сил загладити свою провину перед нею – висилала їй модний одяг, добру їжу, гроші.
Три роки тому я купила дочці квартиру, але в старому будинку, на новобудову грошей не вистачило.
Квартира була без ремонту, але ми домовилися, що нехай поки буде так, а далі я зароблю ще грошей, і ми зробимо хороший, якісний, дорогий ремонт.
Рік тому я відправила своїй доньці 15 тисяч євро, як ми і домовлялися – на ремонт квартири.
Цього за моїми підрахунками мало вистачити на основні роботи, а потім я мала привезти з собою гроші, щоб купити нові меблі.
А в цьому році я приїхала додому, і побачила, що ніякого ремонту немає.
Сказати, що я була ошелешена, це нічого не сказати, адже це велика сума, а дочка мовчала.
Куди Наталя діла гроші я зрозуміла лише тоді, коли мій майбутній зять приїхав на новій машині.
З Вадимом вони зустрічаються вже кілька років, але він не поспішає робити їй пропозицію, хоч і живе в її квартирі.
Що мені робити, я просто не знаю.
Сваритися зараз з дочкою я не хочу, бо знаючи її характер, вона взагалі перестане зі мною спілкуватися.
Я впевнена, що Вадим купив машину за мої гроші, але авто він оформив на себе, так що ми до цієї власності не маємо жодного відношення.
Дочка впевнена, що це їхня спільна машина, а я щось так не думаю.
Непоганий подарунок вийшов майбутньому зятю?
Сама себе картаю за це, але що тепер робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.