Рік тому я у своєї сусідки позичила три тисячі доларів. Ми хотіли до зими ремонт в будинку доробити. Там нам на дрібниці не вистачало. Хотіли на самий Новий рік в свою хату зайти.
Ми знали, що у сусідів є гроші, бо мій чоловік і сусідки чоловік завжди разом на заробітки їздили в Чехію. Але сусіди вже в своєму будинку кілька років жили, а ми все зароблене витрачали на будівництво.
Марія вагалася, чи варто зичити нам таку велику суму, але я її запевнила, що після зимових свят наші чоловіки поїдуть на кілька місяців в Чехію, і ми до літа точно борг повернемо.
Але хто ж знав, що все так обернеться? Ми витратили позичені гроші, зробили новосілля, зайшли в будинок щасливі. Чоловік мій не встиг виїхати до початку війни, бо хотів все вдома до пуття довести.
Роботу в нас в районі важко знайти, та таку, щоб за неї ще добре платили. Тому до літа ми не встигли віддати сусідам борг. Я просила відтермінування, але вони не погоджуються, кажуть, що ми так не домовлялися.
Тепер роби що хочеш. Кредит такий нам ніхто не дасть, як і ніхто таку суму не позичить в цей час. На заробітки чоловік поки поїхати не може. Залишається мені їхати в Італію. Але чи зможу я знайти роботу? Я ж ніколи за свої 50 років не їздила за кордон.
Щодня думаю, що робити. Просто безвихідь якась. Якби знала, що так буде, то не зичила б ці гроші взагалі.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
