Я з тих заробітчанок, які нічого собі – все дітям. А їх у мене аж троє. Старшій доньці я квартиру купила, а вдома мала залишитися наймолодша.

Середній у мене син. Він одружився і пішов жити до невістки в сусіднє село. І свати, і його дружина мені відразу не сподобалися, але син мене заспокоїв, сказав – не Вам, мамо, з ними жити.

Йому там добре, то й я не вмішувалася. Син мені телефонував дуже рідко. Та я не ображалася. Зате доньки підтримували тісний зв’язок зі мною постійно.

На заробітках я вже 15 років, заробила і дітям, і собі щось відклала. Старшій квартира дісталася, молодшій наш будинок ми відбудували, доньки в мене, одним словом, забезпечені.

От з сином проблема. Він все скаржився, що я даю йому менше, ніж дочкам. Але ж він мої важко зароблені гроші вкладав у господарство сватів, де він навіть прописаний не був.

До того ж, я завжди відчувала, що не клеїться там у них життя. Але є внук, син заспокоював, що все добре, то й я мовчала. Щоправда, я синові завжди казала, що він за ті гроші, які вкладає в чуже, краще б купив квартиру.

Рік тому син попросив у мене 12 тисяч євро. Я запитала, навіщо йому ці гроші, а він каже, що дружина дуже хоче машину. Син їхній в перший клас пішов, школа трохи далеко, от вона і хоче для цього авто.

Я не хотіла давати ці гроші, хоча і мала. Та син сказав, що дружина обіцяла розлучитися, якщо машину їй не куплять. І я пошкодувала сина – дала необхідну суму, хоча насправді мені вже тоді треба було робити правильні висновки.

Невістка машину купила, а через пів року подала на розлучення. Син повернувся додому жити. Молодша донька мені телефонує, каже, мамо, щось робіть. А що я можу зробити?

Зателефонувала я невістці, а вона мені каже – не хочу я з Вашим сином жити. Я її питаю, а хто мені поверне тисячі євро, які вклала в ваш будинок? А вона відповідає, що все залишиться моєму внукові.

Я просто ошелешена від її нахабства. Кажу, хоч машину поверни. Та невістка навіть слухати про це не хоче. Документи всі оформлені на неї, тому не знаю як бути.

Поки син живе вдома, але у молодшої доньки своя сім’я, і довго жити у них він не зможе. Одним словом, я в розпачі, і не знаю, що робити. От відчувала я, що не треба гроші сину давати. Зараз би мала наскладані, купила б і йому квартиру. А так що робити?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.