Я відразу не знайшла спільної мови з свекрухою, вона вважала, що її синові ще рано думати про одруження. Свекруха хотіла, щоб син спочатку роботу знайшов, допоміг їй грошима, а потім вже про створення власної сім’ї думав.
Але ми були закохані, закінчили університет і вирішили, що не хочемо більше чекати, тому нікого не слухали, а пішли і розписалися.
Це не сподобалося матері чоловіка, адже їй потрібна була допомога. Мій чоловік був її дитиною від першого шлюбу. На жаль, батька рано не стало. Мама вийшла заміж вдруге, ще одну дитину народила, але її новий чоловік втік, бо не витримав навантаження відповідальності за 2-х дітей.
Звичайно, свекрусі було важко одній ростити двох дітей. І як тільки старший син підріс, то відразу став опорою для матері. Мій чоловік розповідав, що підробляв ще в школі.
Тому у його матері була велика надія на нього, що він стане повноцінно працювати, і забезпечить і її, і свою молодшу сестру.
Одним словом, вона розраховувала на тривалу допомогу сина. Тому вона так мене і не злюбила.
Але мені було байдуже. Батьки дали мені однокімнатну квартиру, в якій ми з чоловіком і стали жити після весілля.
Через 6 років моєму чоловіку запропонували кращу посаду, але в іншому місті. Ми погодилися на переїзд. На той час у нас вже були кошти, щоб придбати на новому місці житло, адже так виглядало, що переїжджаємо ми надовго.
На той час сестра чоловіка вийшла заміж. Молода сім’я оселилася на орендованій квартирі. Коли свекруха дізналася, що ми зібралися їхати, почала просити, щоб ми пустили в свою квартиру її доньку.
Навіщо квартирі кілька років пустувати, а її доньці витрачатися на найм житла?
Мені ця ідея не дуже припала до душі, але чоловік вирішив погодитись. До того ж, родичі запевнили, що їм буде достатньо року, щоби вирішити свої житлові проблеми.
Ми переїхали в інше місто. Поступово освоїлися, обоє влаштувалися на роботу, чоловік продовжував допомагати матері, аргументуючи це тим, що без його допомоги вона не зможе.
Рік, про який ми домовлялися, давно минув, а зовиця навіть не збирається з’їжджати з моєї квартири.
Її шлюб виявився невдалим, вона розлучилася з чоловіком, і тепер сама залишилася з дитиною. Каже, що їй нікуди йти і ми повинні її зрозуміти.
Свекруха стала на бік своєї доньки, каже, що не можна зараз її виганяти. Вона вже обжилася, адже стільки часу там мешкає.
Чоловік її залишив одну з дитиною. Як їй одній наскладати гроші на квартиру? А у нас житло є, так що, на її думку – все чесно.
– Ти живеш у гарній квартирі мого сина! – заявила мені свекруха. – Так що ти повинна поділитися житлом з моєю донькою.
– Я живу в квартирі свого чоловіка! – уточнила я про всяк випадок.
Проте, свекруха мене не чує, стоїть на своєму – я їм винна, і все. Щось мені так не здається, що свою квартиру я ще не скоро зможу звільнити від родичів чоловіка. От і роби людям добре…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.