В сім’ї мого чоловіка було троє дітей, крім нього є ще брат і сестра. Я не знаю, як переконати чоловіка не робити помилки. Мій чоловік має можливість отримати хороший спадок, а він від нього відмовляється. Він вважає, що сестрі і брату спадок потрібніший. Адже його рідна сестра залишилася одна з дитиною і їм конче потрібна ця квартира. Та й брат бідний нещасний.
А ми, виявляється, багатії, яких світ не бачив. Взяли собі двокімнатну квартиру в кредит. А те, що кожного місяця потрібно платіж робити, так це нічого, з нас не убуде. Половину зарплати ми несемо в банк, а на іншу намагаємося вижити.
Рідня чоловіка мала великі плани на трикімнатну квартиру. Сестрі мала дістатися однокімнатна, а братові – гроші. Він двокімнатну квартиру дуже хотів, а мого чоловіка вони просто не брали до рахунку. Він найстарший, може обійтися.
Але я вирішила, що від спадку відмовлятися ми не будемо. Сказала чоловікові, що він відправиться на постійне місце проживання до матері, якщо прогавить свою частку. Наша квартира в кредиті. За неї кожен місяць потрібно внески робити. Так що його частка від трикімнатної квартири виявиться до речі.
Брат і сестра звикли ні в чому собі не відмовляти. А могли б затягнути паски і на квартиру збирати. Уже давно могли б мати свій дах над головою. Я рахувати чужі гроші не хочу. Але і вони від моєї квартири нехай відстануть. а то лише постійно дорікають: «Ви живете у власній квартирі і ми хочемо». Хочете – збирайте! Вам ніхто не заважає.
Я нарешті мотивувала свого чоловіка і він поїхав до матері на розмову: «Мамо, квартиру батька розділимо на три частини. Я теж його син. Брат з сестрою нехай що хочуть, то і купують, але не за мій рахунок».
Мама сприйняла це дуже критично, відразу зробила вигляд, що їй стало зле. Артистка з неї чудова, повинна я сказати.
Брат і сестра свої частки переписали на матір, а я не дозволяю так робити моєму чоловікові. Нехай буде запасний аеродром, хіба мало що. Ми не збираємося продавати окремо свою частку, але і переписати її на свекруху теж не збираємося.
Розуміючи чиїх це рук справа, на наступний день все сімейство прийшло до мене в гості. Навіть торт до чаю купили. Свекруха лагідно почала мене вмовляти:
– Ти подумай про племінника. Вони ж зі мною досі живуть. Моїй доньці так з чоловіком не пощастило, як тобі.
Але я не повелася на вмовляння чоловікової родини і твердо відповіла:
– Мій чоловік ні за що не відмовиться від спадщини. Ми її будемо тримати про запас на випадок з перебоями в оплаті кредиту. Нам ця квартира не з неба впала. Мені здається, що будь-хто зробив би так само. Хто відмовиться від спадщини. Це немаленька сума.
Розмова наша закінчилася тим, що свекруха сказала, що я зла і безсердечна жінка, яка залишила її онука без даху над головою. Хочу зауважити, що мій син сидів у сусідній кімнаті і слухав все це. Так любляча бабуся навіть не спромоглася зазирнути до нього.
А ось я негідниця така стала через те, що не хочу, щоб мій чоловік відмовився від пропонованої йому спадщини.
Свекруха мені навіть частку запропонувала. Мовляв, ми відмовляємося, а вона нам за це двадцять тисяч платить. Ось так.
Я відмовилася, звичайно. Родичі чоловіка пішли від нас дуже ображені, сказали, що ми безсердечні. Чоловік навіть їх пошкодував і знову ледь не захотів відмовитися від своєї частки, але я не дозволю йому цього зробити.
Фото ілюстративне – olx.
