fbpx

Рідні мої, я вас люблю, і онуків дуже люблю, але сидіти з ними не буду

Останній рік до пенсії я допрацьовувала з нетерпінням. Швидше б на відпочинок вже.

Планів наскладала: хоч раз за кордон з’їздити, на море подивитися, та й давненько я вже веду переписку з одиноким поляком в соцмережі. Джерело

Настав довгоочікуваний день. Відстоявши чергу в пенсійному фонді, я здала пакет документів на призначення пенсії. Вийшовши із задушливого приміщення на вулицю, я на повні груди вдихнула запах свободи. Чи жарт, 35 років безперервного стажу. Будинок, робота, діти.

Все всюди встигнути, всіх нагодувати – обслужити. Благо, тітка квартиру мені залишила, та від чоловіка трикімнатна залишилася.

Житло здавала, обох дітей в інституті на ці гроші вивчила. А зараз все, можу своїм життям жити.

Можна сказати, життя тільки починається. Недалеко туристичне агентство є, зайти треба, прицінитися. Так в паспортний стіл забігти, закордонний паспорт забрати. З цими думками я пішла в бік будинку.

Пролунав дзвінок телефону, на екрані висвітилося: Тамара. Розмова з донькою мене не втішила. Вона привітала мене з виходом на пенсію і відразу запитала, коли я зможу почати сидіти з молодшою онукою, за приватний садок накладно платити.

Читайте також: Любов бабусь до онуків. Кожен повинен прочитати, це приголомшливо

А навіщо платити, якщо є безкоштовна бабуся на пенсії? Повідомивши, що внучку вони вже забрали з садочка і завтра вранці мені привезуть, дочка поклала трубку.

Через півгодини, приблизно з таким же проханням, подзвонив син. Мене вони навіть не запитали, так, поставили перед фактом. Я їм повинна допомагати. Я повинна…

Я сказала синові, щоб приїхав до мене завтра вранці, розгорнулася на 180 градусів і пішла в туристичне агентство. Діти з онуками примчали до 7 ранку. Побачивши в коридорі зібрану валізу, вони засипали мене питаннями.

Рідні мої, я вас люблю, і онуків дуже люблю, але сидіти з ними не буду. Я вийшла на заслужений відпочинок. Я вас виростила, вивчила, дала кожному по квартирі. Ви з сім’ями щороку літаєте по відпустках, а я море тільки на вами привезених магнітиках і бачила.

Майте совість! Я купила квиток в Польщу, завтра у мене літак. А потім ми з Яном летимо на море в Іспанію. Зрештою, я заслужила відпустку.

Діти образилися, сильно. Але в чому я не права? Коли вони одружилися та дітей народжували, мене не питали: ми дорослі, самі розберемося. Ось і нехай розбираються.

А мене чекає море і Ян.)

Читайте також: “Я не хочу що б мама пuла, я не хочу так, я хочу іграшок і багато їжі!”, – поруч з їдальнею сидів хлопчик років чотирьох, він опустив голову і що щось шепотів

You cannot copy content of this page