Ввечері мій кум Роман поспішав додому після роботи, дуже спішив до своєї сім’ї, адже на вулиці було досить темно, а вдома його чекає дружина з дітками на вечерю, самі, без нього, не сідали за стіл.
Того дня, після роботи Роман зайшов до своїх батьків, вони самі його покликали до себе, але не в гості, а щоб допоміг пересунути шафу.
Мамі дуже захотілося змінити обстановку, переставити меблі по іншому.
А Роман сам вже давно звик, що всю важку роботу батьки запрошують робити його.
Менша за нього на два роки його рідна сестра Тетяна, такого робити не буде.
Вона розлучилася давненько, живе з донькою з батьками вже чимало часу, а ті шкодують її дуже і вже сьогодні говорять, що їх квартира дістанеться її, адже в брата вже все є.
Роман дуже добре знає, що мама не любить його, як би сумно це не звучало.
Скільки чоловік себе пам’ятає, йому не давали ні хвилини відпочивати, батьки надіялися на нього, як на підтримку свою та допомогу завжди.
Коли приходив зі школи, в його обов’язки входило прибрати у квартирі, приготувати вечерю.
Мама після роботи прийде дуже стомлена, тому, якщо не буде приготовлено щось на вечерю, їй це зовсім не сподобається.
Їй немає, особливо, справи до того, коли Роман робитиме домашнє завдання і чи залишиться у нього для цього час.
Мій кум ще з дитинства був винен у всьому, навіть коли молодша сестра Тетяна щось зробить і покаже рукою на нього.
Мама і не має часу виясняти хто що робив, хто правий, а хто винен.
У мами завжди в усьому був винен Роман і все, слухати вона нікого не хотіла.
Тетяна з роками не стала кращою, а швидше навпаки.
Як і раніше, в усіх своїх негараздах вважає винним брата, тому й виросла сестра такою, вважає, що їй усі винні.
А Роман – навпаки. З раннього дитинства привчений до відповідальності.
Тому його постійна наполеглива праця дала свої гарні результати.
Після школи пішов працювати, мама сказала, що платити за його навчання не буде, у неї зовсім немає коштів.
Роман працював добре, начальство помітило, запропонували піти вчитися на заочне відділення.
Після навчання мій кум отримав дуже хорошу посаду з великою зарплатнею.
Після того Роман відразу взяв хорошу квартиру в кредит.
Тепер він живе окремо від своїх батьків відтоді, але мама не може заспокоїтися, що не допоміг купити квартиру своїй рідній сестрі Тетяні.
Тоді ж під час суперечки й запитав, чому вона його так не любить.
Тому, говорить, що схожий на мою свекруху, а я її ніколи не любила.
А ти, продовжує, і обличчям, і вдачею в неї весь пішов, так мені її нагадуєш.
Прямо так і сказала у вічі Роману його рідна мати, а погляд у неї був такий недобрий в той час, наче вона зі своєю свекрухою розмовляла.
Після цих слів Роман образився на маму, звісно.
Два роки не спілкувався він, після того, з сім’єю.
Тетяна телефонувала братові інколи, якщо гроші мама не давала, то просила в брата.
А так, ні мама, ні тато йому ніколи не телефонували.
Були якимись байдужими до свого сина, рідної своєї дитини.
За той час, поки Роман не спілкувався з сім’єю, виплатив кредит за квартиру, натомість взяв другий кредит, на хороший автомобіль.
Тетяна про машину дізналася випадково, побачила біля супермаркету, що брат приїхав на новому авто.
Розповіла про все вдома, що брат добре влаштувався.
Тільки після цього батьки вирішили провідати свого рідного сина, побачити, як він живе.
Відвідини були з однією метою, попросити, щоб купив машину і їм з дочкою. адже в транспорті зараз їздити не хочуть, постійно сидять вдома, їм потрібне авто.
Роман сказав, що нічого не збирається нікому купувати.
То все зароблене лише його важкою працею.
– Якщо вам потрібно щось допомогти по господарству, я не відмовляюся. Але у мене ви більше нічого не просіть, я достатньо вам допомагав. Краще б Тетяну он відправили на роботу, нехай спробує заробляти гроші, а не тільки витрачати, – відповів Роман своїм батькам.
Відтоді спілкуються вони трішки, але тільки у справі.
Батьки з донькою ображаються, адже син не хоче допомогти.
найгірше, що тато й мама усій родині скаржаться, що син добре живе, але відвернувся від них, не хоче на старості допомагати, хоча вони так погано живуть.
Романові прикро від того. Але що тут поробиш уже?
Фото ілюстративне.
