fbpx
Головна » Життєві історії

Питання, яке задала мати лікарю – вaрто прочитати!

Дата публікації: Життєві історії

Моя знайома – Марічка її звати – працювала на швидкій допомозі. Джерело

Приїхала вона на виклик – сім’я отpуїлaся грибами. Сім’я велика, грибів набрали багато… Когось вона госпіталізувала, комусь шлунок промила і вдома залишила. Зібралася їхати. Тут підходить до неї мати сімейства і питає:

Читайте також:“МАААМ, ПOЛOГИ ПОЧАЛИСЯ! МЕНІ СТРAШНО… ТАК БOЛЯЧЕ, ТАК БOЛЯЧЕ… ЩО РОБИТИ?” ВОНА ГЛАДИЛА ЖИВІТ, НАМАГАЮЧИСЬ УМОВИТИ СИНА ПОЧЕКАТИ З НАPOДЖЕННЯМ

– Лікарю, а з грибами-то що робити? Може їх, ще разочок переварити?

– Не треба, – відповідає Марічка. – Їжте так, я почекаю.

Вам також може сподобатися
Життєві історії 0
І з яким лицем вона сюди заявилася? Геть сором втратила, – шепотілися між собою цікаві жіночки. Поговорити і справді було про що, бо на весілля сина заявилася матір, яка багато років тому кинула маленьких дітей і чоловіка заради нового кохання. Павло не став проганяти невірну дружину з свого подвір’я, стояв осторонь і спостерігав. Дарина несміливо підійшла до молодят, витягла пакунок із словами: – Ось, синку, це тобі. Маленька компенсація за те, що всі ці роки мене не було поруч. Пробач, якщо зможеш, – віддала подарунок і пішла
І з яким лицем вона сюди заявилася? Геть сором втратила, – шепотілися між собою
Життєві історії 0
На хрестини онука свекруха прийшла, та такий подарунок приготувала, що всіх нас просто ошелешила – свою нову квартиру вона записала на нашого сина. З часом стосунки з свекрухою у нас налагодилися настільки, що я з нею раджуся у всіх важливих справах, бо вважаю, що так правильно. Вона тоді причетність до родини відчуває. В ту квартиру ми жити не пішли, вона досі зачинена стоїть. Ми з чоловіком самі придбали житло, і дуже цим пишаємося. А ще, це дуже скріпило нашу родину, так шо я свекрусі навіть вдячна за її пильність, яку вона проявила спочатку, не прийнявши мене
– Ти з нею не одружишся, не пара вона тобі, – шипіла в півголоса
Життєві історії 0
Я час від часу виходжу на зв’язок з своєю сусідкою щоб знати, що діється у мене вдома, бо Орися з тих людей, які все бачать і все знають. А чоловікові своєму я коли не зателефоную, він постійно мені одне і те ж каже – “У нас все добре”, багато новин від нього не дізнаєшся. А от про гроші чоловік не забуває мене питати – скільки в цьому місяці мені заплатили, скільки я збираюся додому вислати, щоб він знав, на що розраховувати. Довгий час я вважала це нормальним, що я заробляю гроші, а мій чоловік вдома за них будується. Але потім до мене стало доходити, що Михайло мій зовсім розслабився, він на мої гроші лише сподівається
– Як собі хочеш, Ольго, роби як знаєш, та здається мені, що занадто добре
Життєві історії 0
Наталя помітила, що її чоловік вже який день ходить сам не свій. Дружина не могла зрозуміти, що з ним відбувається, навіть прямо питала про це Олега, та він відмовчувався, хоча було зрозуміло, що його таки щось сильно непокоїть. В той вечір вони сіли за стіл, Наталя подала вечерю, але Олег навіть не доторкнувся до їжі. – Наталко, нам поговорити треба. Ти чудова дружина, я не уявляю життя без тебе, але і дітей я кинути не можу, – сказав Вадим. – Яких ще дітей? Коханий, з тобою все добре? У нас немає дітей, – нагадала дружина. – У мене є, двоє… Вибач, що тільки тепер я тобі про це кажу
Наталя помітила, що її чоловік вже який день ходить сам не свій. Дружина не
Життєві історії 0
Софія подала на розлучення, бо вирішила, що вони з Левом поїдуть в столицю і там розпочнуть все заново, з нуля. Дітей з собою Софія взяти не могла, бо у Лева квартира була невелика, та й чесно кажучи, він був не в захваті від ідеї ростити чужих дітей. Софія таки зробила як задумала, поїхала з коханим, а мама теж зробила як сказала – наперекір волі доньки залишила у себе колишнього зятя з онуками. Через пів року Макар зійшовся з подругою Софії, Мариною
– Якщо вирішила, то йди, але знай, що Макара твого я вдома залишаю, –
Життєві історії 0
Ярослава з сусідкою і далі б сиділи на вулиці, бо вересневий вечір видався доволі теплим, але раптом старший син, Олександр, окликнув маму, щоб та йшла до хати, бо там на неї гості чекають. – А й справді, засиділися ми тут, ходімо до столу, – спохватилася Ярослава. На столі на неї вже чекав торт із свічками – цей сюрприз для Ярослави організували невістки. – Задувайте, мамо, свічки, і загадуйте бажання, – хором кажуть. – Ой, діточки, у мене лише одне бажання – аби лише ви всі були живі і здорові, – сплеснула руками від несподіванки Ярослава. Не встигла вона оговтатись від сюрпризу від невісток, як тут встали її сини. Слово взяв старший. – Мамо, ми дякуємо вам за все, що ви для нас зробили. Ми це дуже цінуємо. Тому маємо невеликий подарунок, треба лише всім на вулицю вийти, – каже
В неділю зранку в хаті Ярослави кипіла робота, навіть сусідка прибігла до неї щоб
\

You cannot copy content of this page