Приїжджаю я якось на дачу, хотіла помідори зірвати, бачу – а вони вже зірвані. Сидить свекруха і зовиця біля неї, набрали собі по ящику моїх помідор, і розмірковують, що з ними робити будуть. Не дала я їм нічого, сказала, що на ці помідори я маю плани. Вони образилися, сіли в машину зовиці, а по дорозі зателефонували моєму чоловікові і поскаржилися на мене, що я їх з дачі вигнала і помідорів їм пошкодувала

Я заміжня вже 20 років, і ми з чоловіком живемо добре собі, бо завжди намагалися розуміти одне одного.

Та останнім часом ми стали часто сваритися, і причиною наших непорозумінь є родичі мого чоловіка, які, я вважаю, трохи знахабніли. Я вирішила їх на місце поставити, а чоловік образився.

Після весілля ми відразу почали жити окремо, мої батьки подбали про те, щоб у мене була своя квартира.

Свекруха нам тоді нічого не дала, але пообіцяла, що колись подарує нам свою дачу (в той час як свою квартиру вона збиралася віддати сестрі чоловіка).

Минуло багато років, у нас діти вже виросли, і нарешті свекруха дозріла до того, що подарувала нам в минулому році свою дачу.

Треба сказати, що ділянка там непогана, і будиночок є. Ми ремонт швиденько весною зробили, я все там засадила на свій смак, так що в цьому році маємо повноцінний урожай – і картоплю, і моркву, і цибулю, і бурячок. А ще, у мене виросли прекрасні помідори, я ними серйозно зайнялася, навіть розсаду сама висіювала спочатку, а потім свою везла на дачу, і вже в грунт висаджувала.

Налюбуватися урожаєм не можу, таких прекрасних сортів я зроду не бачила!

Родичі мого чоловіка вирішили чомусь, що мають право приїжджати на дачу коли їм заманеться і брати все, що хочуть.

Свекруха залишила собі ключі, і за звичкою приїжджає собі на дачу і хазяйнує.

Мені це не подобалося, але поки не було урожаю, я мовчала.

Та коли я побачила, що свекруха сумками тягає з моїх грядок продукти, я мовчати не стала.

Приїжджаю я якось на дачу, хотіла помідори зірвати, бачу – а вони вже зірвані. Сидить свекруха і зовиця біля неї, набрали собі по ящику моїх помідор, і розмірковують, що з ними робити будуть.

Моєму обуренню не було меж, я сама стала червона як помідор. Не дала я їм нічого, сказала, що на ці помідори я маю плани.

Вони образилися, сіли в машину зовиці, а по дорозі зателефонували моєму чоловікові і поскаржилися на мене, що я їх з дачі вигнала і помідорів їм пошкодувала.

Не розібравшись в чому справа, чоловік зробив мене винною, мовляв, я не мала ніякого права так себе поводити. Вже кілька днів він зі мною через це не розмовляє.

Я пробую йому пояснити, що таким чином я намагалася відстояти свої особисті кордони.

Інша справа, якби вони попросили мене про це, а вони без попередження і без дозволу просто поїхали і нарвали собі стільки, скільки вважали за потрібне.

Якщо я зараз це проковтну, то, вважай, так буде завжди. А я так не хочу! Ділитися я не проти, але якщо я тепер господиня, то хоча б дозволу у мене треба питати.

Ну хіба не так? Хіба я не права?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page