fbpx
Життєві історії
Приїхала я зненацька до сина з невісткою, а у них гості. Точніше, син закрився в кімнаті, а невістка сидить в іншій кімнаті з подругами за щедро накритим столом

Всі Різдвяні свята син провів у мене. Приходить з самого ранку, я готую йому сніданок, а потім він закривається в своїй кімнаті і працює. Все б нічого, але Олексій одружений вже 5 років, у нього є своя квартира, тому ці візити здалися мені дуже дивними.

Ще до весілля я віддала йому спадкову двокімнатну квартиру своєї мами, там вони з Лідою, невісткою, і живуть. Я в їхнє життя намагалася не втручатися, але те, що зараз відбувається, мені дуже не подобається.

Сину треба терміново якийсь проєкт доробити, а вдома обстановка неробоча. У невістки зараз її сестра двоюрідна гостює, та й окрім неї вистачає гостей. Я її зовсім не впізнаю.

Коли Олексій вперше привів Ліду додому, вона мені сподобалася: спокійна, уважна, з вищою освітою, батьки такі хороші у неї. За рік у молодих народився первісток. Ми з чоловіком натішитися не могли на онука: вилитий Олексій. І претензій до невістки у нас в ті роки не було – вдома все наготовлено, випрано, попрасовано. Я за сина була дуже рада, вважала, що він вдало одружився.

Олексій у той час, коли дружина в декреті сиділа, ходив на роботу завжди одягнений з голочки. Підвищення отримав, він своїм сімейним життям був цілком задоволений, завжди казав, що Ліда чудова дружина та мати.

Я у них рідко бувала, особливо останнім часом, я працюю ж. Чоловік на нове місце пішов, моя свекруха занедужала, а кому доглядати, чоловік у неї єдиний.

Свекрухи не стало рік тому саме тоді, коли невістка вийшла на роботу. Поки оформляли спадщину, шукали орендарів на квартиру матері чоловіка, я і не відразу помітила змін у своєму синові.

А потім дивлюся, а він якось знітився. Запитую, в чому річ – мовчить. Я відстала на якийсь час, чи мало що, на роботі негаразди, складний же був рік. Пів року тому мені стало зрозуміло, у чому причина. У невістці. Приїхала я зненацька, а в сина гості. Точніше, син закрився в кімнаті, а невістка сидить в іншій кімнаті з подругами за щедро накритим столом.

Відзначають щось, онука вдома не було, його Ліда відвезла до своєї мами. Я нічого не сказала, хоча мені це не сподобалося, але мало що, може свято якесь відзначають, подумала я.

Але потім ситуація повторювалася знову і знову. Зателефоную синові, а там шум і сміх чергової тусовки у квартирі. Спробувала поговорити з невісткою, мовляв, не можна так. То у вас день народження подруги відзначали, то інститутська приятелька приїхала і у вас зупинилася, то твоя сестра з подругою столицю подивитись приїхали і на тиждень зависли.

Коли я висловила все невістці, вона мені сказала, що вона у себе вдома і вправі робити що хоче. Але так нікуди не годиться, ще моя свекруха мене вчила, що ніяких подруг не варто впускати в свій дім, а тут майже щодня посиденьки. Син працювати в таких умовах не може, збирає речі і йде до мене на весь день.

Внук більше у свахи, своєї бабусі, ніж вдома живе. А вона замість того, щоб напоумити доньку, навпаки її покриває, нічого недоброго в цьому не бачить. Каже мені:

– Чого Ви до них причепилися? Живіть своїм життям. Квартиру синові подарували? Подарували. Нехай Ваш син із дружиною говорить, якщо його щось не влаштовує.

А син м’який у мене, він дружину любить і втратити боїться. Ось і свята затяглися у невістки. Вона «святкує», а син до нас працювати їде. Онук де? У бабусі.

Подруга радить мені не втручатися, мовляв, самі розберуться. А я не можу мовчати, гості невістки з квартири не вилазять, щодня якесь свято.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page