Я поїхала в Італію лише з одною метою – заробити на житло, і дітям, і собі. У мене є дві дочки, одна заміжня, має двоє дітей, інша незаміжня. І жили ми завжди всі разом в нашому невеликому будинку за містом, який дістався мені від моїх батьків у спадок.
Місце у нас непогане, до обласного центру всього 10 кілометрів, земля у нас дуже дорога. Але будинок наш був дуже старий і вимагав капітального ремонту. Старша донька привела зятя додому, я втішилася, думала підмога мені буде, хазяїн прийшов, але він особливо нічого не робив, не хотів не в своєму будинку господарювати.
Так дочка прожила з ним вісім років, а далі розлучилася, тепер сама ростить двох донечок, а я допомагаю. Молодшій доньці моїй щось не щастило в особистому житті, вона про кар’єру дбала більше завжди.
Зібралося у нас вдома таке жіноче царство, от я і вирішила їхати за кордон, щоб трохи нас розселити, не завжди ж нам жити разом.
Перші три роки я збирала заробітчанські гроші і за них купила однокімнатну квартиру, в неї я впустила молодшу доньку. Сподівалася, що може хоч після цього у неї особисте життя налагодиться, та поки що у дочки все без змін.
Наступні п’ять років пішли на те, щоб купити старшій доньці двокімнатну квартиру. Вона собі сама вибрала і квартиру, і район, я лише приїхала, гроші заплатила, житло оформила відразу на дочку.
І вже далі вирішила, що тепер буду заробляти собі на достойну старість. Я висилала гроші, а дочки робили ремонт в нашій хаті, тепер вже будинок і не впізнати, найкращий на всю вулицю, я і опалення провела, і воду, всі зручності в домі, ремонт сучасний, хоч вже заходь і живи.
Приїхала я влітку додому, раділа, що збулася моя мрія, що я змогла з Божою допомогою здійснити задумане. Вирішила, що вже більше їхати не буду. Але ви не повірите, покрутилася я вдома три місяці, і під кінець літа знову захотіла в Італію. Подружки мені звідти дзвонять, просять, щоб я приїхала.
Мені зараз 64 роки, і в принципі, я ще могла б побути там кілька років. Та молодша донька заміж нарешті вийшла, дитину народила, сподівалася, що я буду сидіти з малюком, а вона на роботу повернеться. Тому просить мене нікуди більше не їхати, а залишатися вдома, тепер я тут більше потрібна.
Та мені більше подобається ідея повернутися в Італію, там я хоч гроші за свою роботу зароблю, а тут треба буде зранку до ночі з дитиною сидіти за просто так. Я про це доньці прямо і сказала, а вона сильно на мене образилася, каже, що не личить так поводитися рідній бабусі.
Я таки повернулася в Італію. Тепер дочка зі мною не розмовляє, вона вважає, що я її зрадила. А я щиро не розумію, що я зробила не так.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
